Модель управління психологічною безпекою і резильєнтністю в закладах освіти під час війни

Анотація

Обґрунтовується необхідність розроблення інституційних підходів до управління психологічною безпекою та резильєнтністю в українських закладах освіти в умовах повномасштабної війни. Підґрунтям для дослідження стали емпіричні дані проєкту «At‑Risk Mental Health Support for Ukrainian Teachers & Students» («Підтримка ментального здоров’я в зоні ризику для українських педагогів та здобувачів освіти», коротка назва — «Освіта без стресу»), який реалізується за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, що засвідчили суттєве погіршення психоемоційного стану учасників освітнього процесу, високу поширеність тривоги, стресу й депресивних проявів, «перцептивні розриви» між групами (адміністрація, педагоги, здобувачі, батьки), низький рівень користування психологічними сервісами та недостатню інституційну підтримку, що підсилило потребу у стандартизованих управлінських рішеннях. Метою статті є розроблення та представлення операційної моделі управління психологічною безпекою й резильєнтністю в закладах освіти під час війни на основі матеріалів посібника й навчального курсу «Освіта без стресу». Методологія дослідження включала кількісний аналіз емпіричних даних, якісний контент-аналіз 12-модульного посібника, зіставлення з сучасними підходами до кризового освітнього менеджменту та експертну валідацію моделі. У статті представлено авторську операційну модель «Освіта без стресу», що охоплює шість взаємопов’язаних компонентів: управління, ризики, люди, процеси, комунікація та вимірювання. На основі цієї моделі розроблено дорожню карту на 12 місяців (підготовка — пілотування — масштабування — інституціалізація), систему багаторівневих метрик (R1–R4) та управлінські рішення, спрямовані на зниження стресу, підвищення резильєнтності та зміцнення культури психологічної безпеки. Показано, що системний підхід, який поєднує політики, щоденні практики, рольові інтервенції та регулярне оцінювання, забезпечує значно вищу сталість позитивних змін порівняно з разовими заходами. Дослідження демонструє високу прикладну цінність моделі та її потенціал до масштабування в умовах війни.