Роль недержавного сектору системи соціального забезпечення у наданні соціальних послуг у сучасних умовах

Анотація

Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи залучення недержавного сектору до надання соціальних послуг у територіальних громадах України в умовах децентралізації, реформування системи соціального захисту та повномасштабної війни. Проаналізовано нормативно-правові засади участі недержавних надавачів у системі соціальних послуг та основні механізми їх взаємодії з органами місцевого самоврядування, зокрема соціальне замовлення, публічні закупівлі, конкурси соціальних проєктів і державно-приватне партнерство. Встановлено, що, попри законодавче закріплення рівного статусу надавачів незалежно від форми власності, у системі соціальних послуг продовжують домінувати державні та комунальні установи, тоді як потенціал неурядових організацій використовується недостатньо. Виявлено значний територіальний дисбаланс у залученні недержавних надавачів та обмеженість доступу до їхніх послуг у малих міських і сільських громадах. Визначено особливу роль неурядових організацій у наданні дефіцитних і спеціалізованих соціальних послуг, оперативному реагуванні на нові соціальні виклики та залученні позабюджетних ресурсів. Проаналізовано основні перешкоди розвитку недержавного сектору: нестабільність фінансування, недосконалість соціального замовлення, нерівність умов діяльності комунальних і недержавних надавачів, відсутність державних стандартів для частини соціальних послуг, проблеми тарифоутворення, недостатню якість оцінювання потреб населення та нерівну фінансову й управлінську спроможність територіальних громад. Обґрунтовано необхідність завершення розроблення державних стандартів соціальних послуг, удосконалення процедури соціального замовлення, запровадження можливості передоплати та укладення багаторічних договорів, підвищення якості оцінювання потреб населення і посилення публічної звітності органів місцевого самоврядування. Зроблено висновок про доцільність поступової трансформації ролі органів місцевого самоврядування від утримувачів комунальних установ до замовників і координаторів соціальних послуг, які забезпечують рівні умови для надавачів різних форм власності та орієнтацію системи на потреби отримувачів послуг.