Договори позики та зберігання як правова основа фінансової діяльності у Стародавньому Римі

Автор(и)

  • Світлана ЛОЗІНСЬКА Хмельницький Університет Управління та Права імені Леоніда Юзькова image/svg+xml
  • Жанна ЧОРНА Хмельницький Університет Управління та Права імені Леоніда Юзькова image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.37491/UNZ.109.1

Ключові слова:

договір позики, договір зберігання, виконання зобов’язання, фінансова діяльність, послуги, торговці, правовідносини, банки, банківські практики

Анотація

Досліджено приватноправові договірні механізми, через які у Стародавньому Римі здійснювалася фінансова, зокрема так звана банківська, діяльність. Вихідною методологічною позицією є твердження про відсутність у римському праві самостійної інституційної системи банківського регулювання, що зумовлювало реалізацію фінансових операцій у межах класичних договірних конструкцій ius civile (цивільного права), доповнених інструментами ius honorarium (магістратського права) та ius praetorium (преторського права). Основна увага зосереджена на аналізі договорів позики (mutuum) та зберігання (depositum), які становили юридичне ядро фінансового посередництва у Римі. Розкрито правову природу та функціональні особливості договору depositum у класичній і некласичній формах, зокрема depositum irregulare, що широко застосовувався у практиці argentarii та дозволяв використовувати передані на зберігання грошові кошти. Проаналізовано договір mutuum як універсальну форму кредитування, яка забезпечувала перерозподіл акумульованих фінансових ресурсів і виступала основним інструментом активних операцій банкірів. Окрему увагу приділено ролі допоміжних договірних конструкцій (stipulatio, mandatum, societas), які забезпечували оформлення відсотків, платіжних доручень та спільної фінансової діяльності. Дослідження спирається на аналіз фрагментів Дигестів Юстиніана, що дозволяє простежити взаємодію ius civile та ius honorarium у регулюванні фінансових відносин, а також на сучасні історико-правові та економічні студії, присвячені діяльності римських банкірів. Обґрунтовується теза про те, що пробанківська практика у Стародавньому Римі функціонувала як сукупність приватноправових відносин, заснованих на принципі autonomia privata, а не як окрема публічно-правова інституція. Зроблено висновок, що саме гнучкість класичних договірних моделей дозволила інтегрувати складні фінансові операції в систему римського приватного права без формування спеціального банківського законодавства. Отримані результати мають значення для глибшого розуміння історико-правових витоків фінансового посередництва та можуть бути використані в майбутніх порівняльних дослідженнях римського та сучасного банківського права.

Посилання

Колесников О. В., Бойко Д. І., Коковіхіна О. О. Історія грошей та фінансів. 2-ге вид. Київ : Центр учбової літератури, 2008. 140 с.

Andreau J. Banking and Business in the Roman World. Cambridge : Cambridge University Press, 2001. 243 p. Google Books. URL: https://t.ly/LVKMp.

Andreau J. La vie financière dans le monde romain. Rome : École française de Rome, 1987. 805 p. Persée. URL: https://t.ly/JvSAA.

Maselli G. Argentaria. Banche e banchieri nella Roma repubblicana. Bari : Cacucci, 1986. 230 p.

Pikulska-Robaszkiewicz A. Lichwa w państwie i prawie republikańskiego Rzymu. Łódź : Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 1999. 196 s.

Pikulska-Robaszkiewicz A. Le problème de l’usure en Rome républicaine. Revue internationale des droits de l’Antiquité. 2000. Vol. 47. P. 223–246.

Habel P. Argentarii. Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Stuttgart : Metzler, 1895. Bd. II. Sp. 720–735. The Internet Archive. URL: https://bit.ly/3OsJL0m.

Mommsen T. Römisches Staatsrecht: in 3 Bänden. Leipzig : Verlag von S. Hirzel, 1871–1888. Bayerische Staatsbibliothek. URL: https://t.ly/P-9UG.

Zimmermann R. The law of obligations: Roman foundations of the civilian tradition. Oxford University Press, 1996. 1241 p. Google Books. URL: https://t.ly/oD4Oe.

Scheibelreiter P. Integration durch Abgrenzung? Vom Problem, das depositum irregulare zu «definieren». Index Quaderni camerati di studi romanistici. 2017. Nr. 45. S. 443–465. Academia. URL: https://t.ly/89tBQ.

Földi A. Dubbi ed ipotesi in tema della terminologia relativa ai banchieri romani. Mélanges de droit romain offerts à Witold Wołodkiewicz / ed. M. Zablocka. Warsaw, 2000. P. 207–219.

Verboven K. The Sulpicii from Puteoli: Argentarii or Faeneratores? Ancient Society. 2003. Vol. 33. P. 7–28. https://doi.org/10.1163/157181903100362490.

Sondel J. Szczególne rodzaje depozytu w prawie rzymskim. Kraków : Uniwersytet Jagielloński, 1967. 129 s.

Petrucci A. Mensam exercere. Studi sull’impresa finanziaria romana. Napoli : Jovene, 1991. 356 p. Persee. URL: https://t.ly/LjRBl.

Petrucci A. Profili giuridici delle attività e dell’organizzazione delle banche romane. Torino : Giappichelli, 2002. 312 p.

Bürge A. VIII. Fiktion und Wirklichkeit: Soziale und rechtliche Strukturen des römischen Bankwesens. Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte: Romanistische Abteilung. 1987. Vol. 104, no. 1. Pp. 465–558. https://doi.org/10.7767/zrgra.1987.104.1.465.

Bürge A. V. Vertrag und personale Abhängigkeiten im Rom der späten Republik und der frühen Kaiserzeit. Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte. Romanistische Abteilung. 1980. Vol. 97, no. 1. Pp. 105–156. https://doi.org/10.7767/zrgra.1980.97.1.105.

Drexhage H.-J., Konen H., Ruffing K. Die Wirtschaft des römischen Reiches (1.–3. Jahrhundert). Berlin : Akademie Verlag, 2002. 400 s.

Niczyporuk P. Bankierzy i operacje bankierskie w starożytnym Rzymie. Białystok : Temida 2, 2013. 293 s.

Mrozek S. Faenus. Studien zu Zinsproblemen zur Zeit des Prinzipats. Stuttgart : Steiner, 2001. 124 s.

Digesta. Imperatoris Iustiniani Opera. The Latin Library. URL: https://t.ly/YZ-bW.

Гринько С. Д. Дигести Юстиніана як джерело римського приватного права. Університетські наукові записки. 2007. № 1. С. 90–96. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. URL: https://t.ly/9xRs-.

Скоморович І. Г., Реверчук С. К., Малик Я. Й. та ін. Історія грошей і банківництва / за заг. ред. С. К. Реверчука. Київ : Атіка, 2004. 340 с.

Гринько С. Д. Договір як підстава виникнення зобов’язань за римським приватним правом. Порівняльно-аналітичне правознавство. 2023. № 3. С. 22–26. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.03.3.

Онищенко Ю. І. Основні етапи еволюції банківської діяльності. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2014. Вип. 6, Ч. 5. С. 45–49. URL: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_06/265.pdf.

Yeşiller F. B., Yeşiller M. Roma ve Türk hukukunda misli şeylerin saklanması sözleşmesinin (depositum irregulare) tüketim ödüncü sözleşmesinden (mutuum) ayrılması. Başkent Üniversitesi Hukuk Fakültesi Dergisi. 2025. Cilt 11, Sayı 2. S. 415–447. URL: https://t.ly/WrVBl.

Dvorsky V. Depositum Irregulare and Similar Types of Deposit Contracts in Roman Law and in Later Historical Development = Depositum Irregulare en gelijkaardige types van bewaargevingsovereenkomsten in de Romeinsrechtelijke traditie : PhD thesis. Leuven, 2025. [s. p.]. KU Leuven. URL: https://t.ly/hK-hG.

Завантаження

Опубліковано

30.03.2026

Номер

Розділ

Право

Як цитувати

ЛОЗІНСЬКА, С. і ЧОРНА, Ж. (2026) «Договори позики та зберігання як правова основа фінансової діяльності у Стародавньому Римі », Університетські наукові записки, (1 (109), с. 5–18. doi:10.37491/UNZ.109.1.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають