Цифрова трансформація публічної служби як інструмент детінізації економіки та забезпечення прикордонної безпеки України

Автор(и)

  • Інна ШЕВЧУК Хмельницький Університет Управління та Права імені Леоніда Юзькова image/svg+xml
  • Віталій ДАНЧЄВ Хмельницький Університет Управління та Права імені Леоніда Юзькова image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.37491/UNZ.111.7

Ключові слова:

прикордонна безпека, національна безпека, інтегроване управління кордонами, публічна служба, публічне управління, цифровізація, цифрова трансформація, кіберрезильєнтність, штучний інтелект

Анотація

Досліджено вплив цифровізації публічної служби на ефективність системи національної безпеки. Розглянуто впровадження інноваційних цифрових інструментів у діяльність прикордонних органів як стратегічний пріоритет захисту державних кордонів. Проаналізовано роль цифрових компетенцій службовців у забезпеченні стійкості державних інституцій до гібридних загроз. Визначено, що цифрова трансформація публічного управління є критичним фактором захисту національних інтересів, який забезпечує швидкість прийняття рішень, прозорість процесів та інтеграцію у міжнародний безпековий простір. Особливу увагу приділено використанню технологій штучного інтелекту, аналізу великих даних (Big Data) та біометричної ідентифікації для прогнозування безпекових ризиків. Важливо протидіяти кіберзагрозам і забезпечувати якісне безперебійне функціонування та відновлення цифрових активів внаслідок зовнішніх утручань чи руйнування, що для прикордонної безпеки України є наразі одним із стратегічних пріоритетів. Проаналізовано міжнародний досвід впровадження систем інтегрованого управління кордонами (IBM), зокрема стандарти ЄС та агентства Frontex. Європейська модель, що відповідає стандартам ЄС та настановам Frontex, є найбільш прийнятною моделлю трансформації концепції та системи національної безпеки, зокрема в частині посилення прикордонної безпеки. Визначено, що інтеграція інноваційних рішень у роботу публічних службовців підвищує оперативність реагування на гібридні загрози та забезпечує цифровий суверенітет держави в умовах глобальних викликів. Цифрова трансформація публічної служби вимагає паралельного розвитку кіберрезильєнтності. Захист державних реєстрів має розглядатися не лише як технічне завдання, а й як стратегічна умова збереження державного суверенітету в інформаційній сфері. Доведено, що в умовах гібридних загроз цифровізація публічної служби — це спосіб досягнення «цифрового суверенітету», створення екосистеми, де дані захищені, а рішення приймаються миттєво на основі точних алгоритмів.

Посилання

Левицький М. О., Шенько О. Ф. Міжнародне співробітництво Державної прикордонної служби України у сфері забезпечення прикордонної безпеки: правові засади, сутність та форми реалізації. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. Т. 3, № 5. С. 384–389. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.3.57.

Нікіфоренко В., Нгуєн А. Міжнародне співробітництво як інструмент управління міграцією. Migration & Law. 2021. Vol. 1, Iss. 2. С. 5–18. https://doi.org/10.32752/2786-5185-2021-1-2-5-18.

Гончаров Є. С., Нікітенко О. І. Сутність та особливості забезпечення безпеки в прикордонній сфері правоохоронними органами. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 36. Т. 2. С. 24–26. URL: https://t.ly/18FHF.

Сушко І. Аналітична записка «РОЗУМНІ КОРДОНИ» в Україні. ISMPD. URL: https://t.ly/r0Jdo.

Нікіфоренко В. С., Морохов О. О. Стратегічні пріоритети діяльності Державної прикордонної служби щодо забезпечення національної безпеки України. Український політико-правовий дискурс. 2025. № 11. https://doi.org/10.5281/zenodo.15488344.

Guelfi N. A formal framework for dependability and resilience from a software engineering perspective. Central European Journal of Computer Science. 2011. No. 1. P. 294-328. https://doi.org/10.2478/s13537-011-0025-x.

Лисенко С. М., Харченко В. С., Бобровнікова К. Ю., Щука Р. В. Резильєнтність комп’ютерних систем в умовах кіберзагроз: таксономія та онтологія. Радіоелектронні і комп’ютерні системи. 2020. № 1 (93). C. 17–28. https://doi.org/10.32620/reks.2020.1.02.

Bocean C., Varzaru A EU countries’ digital transformation, economic performance, and sustainability analysis. Humanities and Social Sciences Communications, 2023. № 10. Art. 875. https://doi.org/10.1057/s41599-023-02415-1.

Рекордна кількість кібератак: РНБО відзвітувала про 6 тисяч інцидентів у 2025 році (23.02.2026). Всвіті. URL: https://t.ly/MAUnd.

Тарчинець М. 6 тисяч кібератак проти України здійснили у 2025 році, на 37 % більше ніж у попередньому — РНБО (20.02.2026; 19:20). AIN.UA. URL: https://t.ly/mdG7O.

Кібератака на державні реєстри України (2024). Вікіпедія. URL: https://t.ly/Escp-

Кібератаки на бізнес України 2025: Нові вектори загроз та захист. Synchron. URL: https://t.ly/zRc_e.

Порощук Н. Кібербезпека України. Що покращилося за рік після прийняття євроінтеграційного закону (15.04.2026; 22:00). Главком. URL: https://t.ly/ylVm8.

Кіберстійкість державних реєстрів: ДП «НАІС» після кібератаки вийшло на новий курс (05.09.2025). ДП «Національні інформаційні системи». URL : https://t.ly/V_QXN.

Завантаження

Опубліковано

31.05.2026

Номер

Розділ

Публічне управління

Як цитувати

ШЕВЧУК, І. і ДАНЧЄВ, В. (2026) «Цифрова трансформація публічної служби як інструмент детінізації економіки та забезпечення прикордонної безпеки України», Університетські наукові записки, (3 (111), с. 120–129. doi:10.37491/UNZ.111.7.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають