Тактика проведення слідчої (розшукової) дії пред’явлення для впізнання різних об’єктів в умовах дії правового режиму воєнного стану

Автор(и)

  • Олег ГАНЬБА Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького image/svg+xml
  • Наталія РАДЧЕНЯ Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.37491/UNZ.112.3

Ключові слова:

пред’явлення для впізнання, криміналістична тактика, слідча (розшукова) дія, воєнний стан, криміналістична ідентифікація, криміналістична експертиза, кримінальне провадження, досудове розслідування, кримінальне правопорушення, воєнний злочин, підозрюваний, суб’єкт злочину

Анотація

Аналізуються проблеми використання тактичних особливостей в процесі впізнання різних об’єктів під час розслідування воєнних та інших злочинів в умовах дії правового режиму воєнного стану. Аргументуються переваги різних видів пред’явлення для впізнання в процесі розслідування воєнних та інших злочинів як однієї з ключових слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування зазначених злочинів по гарячих слідах. Зазначається, що тривала слідча практика пред’явлення різних об’єктів для впізнання в екстремальних умовах збройної агресії російської федерації (рф) проти України породжує низку тактичних особливостей в процесі здійснення різних видів впізнання, зумовлених як суб’єктивними, так і об’єктивними факторами. Детально аналізуються особливості тактики проведення та переваги пред’явлення для впізнання особи, що дає можливість комплексно використати для її ідентифікації та ототожнення як статичні та динамічні, так і соціальні і супутні ознаки зовнішності особи, що пришвидшує процедуру досудового розслідування воєнних та інших злочинів завдяки оперативному встановленню і притягненню до кримінальної відповідальності винних у їх вчиненні. Аргументується необхідність поширення застосування дистанційного впізнання особи в режимі відео конференції, особливо в умовах агресивної війни рф проти України, коли особа з причин поранення, лікування, реабілітації та з інших вагомих причин не може бути присутня на місці проведення досудового розслідування. В роботі аналізуються тактичні особливості пред’явлення для впізнання невпізнаних трупів та їх частин, що значно пришвидшує та полегшує проведення молекулярно-генетичної експертизи шляхом створення належних умов для остаточної ідентифікації особи загиблого. Характеризуються тактичні особливості проведення інших видів впізнання (речей, тварин, їх трупів тощо) в умовах дії правового режиму воєнного стану. Обґрунтовується потреба розширення та кримінального процесуального закріплення додаткових об’єктів для впізнання, що значно розширить ідентифікаційні можливості органів досудового розслідування в процесі розслідування воєнних та інших злочинів.

Посилання

Безкоровайний Б. В. Криміналістична ідентифікація за уявним образом під час пред’явлення для впізнання. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2018. 210 арк. Електронний репозитарій НАВС. URL: https://t.ly/VeKet.

Гарасимів О. І., Ряшко О. В. Пред’явлення для впізнання як слідча (розшукова) дія у кримінальному провадженні. Jurnalul Juridic Național: Teorie și Practică. 2021. С. 81–87. URL: https://t.ly/zahSS.

Гулкевич З. Т. Про поняття і проблемні аспекти габітоскопії — криміналістичного вчення про дослідження зовнішності людини. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». 2018. № 1. С. 140–153. Juris Europensis Scientia. URL: https://t.ly/eOf6t.

Коваленко А. В. Пред’явлення особи для впізнання за 3D-моделлю її зовнішності. Криміналістична і судова експертиза. 2023. Вип. 68. С. 196–204. https://doi.org/10.33994/kndise.2023.68.19.

Корабель М. Г., Шейко К. В. Криміналістична габітоскопія: техніка, що допомагає у розслідуванні воєнних злочинів російської федерації. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 10. С. 621–624. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-10/157.

Szajna A. P., Huzela M. V. Okazanie oskarżonego w świetle reguły nemo se ipsum accusare tenetur: aspekty prawne i kryminalistyczne. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2020. Т. 7, № 2. С. 271–281. http://doi.org/10.23939/law2020.26.271.

Herbowski P., Lorkiewicz-Muszyńska D. Rola ekspertyzy antropologicznej podczas weryfikacji wyników okazania osób. Problemy Kryminalistyki. 2017. № 297 (3). P. 5–13. https://doi.org/10.34836/pk.2017.297.1.

Hanba O., Vychavka V. The role of habitoscopy in the context of investigation war crimes committed by the russian federation. Law & Border. 2025. № 2 (6). С. 103–126. https://doi.org/10.32453/law_border.v6i2.2060.

Ганьба О. Б., Радченя Н. М. Нормативно-правове забезпечення огляду місця події при розслідуванні злочинів на державному кордоні: вітчизняний і закордонний досвід. Аналітично-порівняльне правознавство. 2026. Вип. № 2, Ч. 3. С. 59–65. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2026.02.3.6.

Криміналістика / за заг. ред. Є. В. Пряхіна. 4-те вид. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2023. 820 с.

Когутич І. І. Криміналістика. Київ : Атіка. 2008. 888 с.

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651–VI. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://t.ly/wdLyS.

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.08.2021 р. у справі № 761/6970/14-к. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://t.ly/-jvCT.

Вирок Холодногірського районного суду міста Харкова від 30.12.2025 р. у справі № 642/5161/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://t.ly/ofWMa

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02.09.2025 р. у справі № 404/6076/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://t.ly/ZQMx8.

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.09.2023 р. у справі № 208/2160/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://t.ly/1nKuC.

Григоренко А. О. Проблеми реалізації методу реконструкції під час пред’явлення для впізнання у кримінальному провадженні. Питання боротьби зі злочинністю. 2021. Вип. 42. С. 152–158. https://doi.org/10.31359/2079-6242-2021-42-152.

Laska and Lika v. Albania (applications nos. 12315/04 and 17605/04), judgment of 20 April 2010. European Court of Human Rights. HUDOC. URL: https://t.ly/KSSMP.

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.04.2026 р. у справі № 704/1121/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://t.ly/yZAqE.

Чаплинський К. О. Тактика пред’явлення для впізнання при розслідуванні злочинів проти життя, здоров’я, волі та статевої недоторканості особи. Дніпропетровськ, 2007. 94 с. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. URL: https://t.ly/AdomQ.

Salmanov O. Пред’явлення трупа для впізнання з урахуванням реалій воєнного стану. Modern Methods of Applying Scientific Theories : Proceedings of the 10th International Scientific and Practical Conference (14–17 March 2023, Lisbon, Portugal). International Science Group, 2023. P. 118–120. Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв. URL: https://t.ly/asbUj.

The Forensic Human Identification Process: an Integrated Approach. International Committee of the Red Cross. Geneva : ICRC. 2022. 35 p. International Committee of the Red Cross (ICRC). URL: https://t.ly/EOUm-.

Кавєріна Т. П., Кривонос М. В. Хибність ідентифікації загиблої особи поза візуальним впізнанням в межах досудового розслідування: проблемні питання та правові наслідки. Науково-інформаційний вісник Івано-франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія Право. 2023. Вип. 16 (28). С. 117–125. https://doi.org/10.33098/2078-6670.2023.16.28.117-125.

Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 р. № 784. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://t.ly/laptc.

Чорноус Ю., Синоверська Т. Розслідування жорстокого поводження з тваринами : методичні рекомендації. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. 54 с. Електронний репозитарій НАВС. URL: https://t.ly/WPBJI.

Завантаження

Опубліковано

25.06.2026

Номер

Розділ

Право

Як цитувати

ГАНЬБА, О. і РАДЧЕНЯ, Н. (2026) «Тактика проведення слідчої (розшукової) дії пред’явлення для впізнання різних об’єктів в умовах дії правового режиму воєнного стану», Університетські наукові записки, (4 (112), с. 27–41. doi:10.37491/UNZ.112.3.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають