Рецензування

Усі рукописи, подані до журналу «Університетські наукові записки», проходять обов’язкове наукове рецензування. Рецензування є складовою редакційного процесу та спрямоване на оцінку наукового рівня матеріалу, його відповідності профілю журналу, новизни, обґрунтованості висновків і якості викладу.

Нормативні та етичні орієнтири

Процедура рецензування у журналі формується з урахуванням рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE), принципів прозорості та належної практики наукового публікування, а також рекомендацій European Association of Science Editors (EASE) щодо редакційної політики і peer review.

Модель рецензування

У журналі застосовується подвійно анонімізоване рецензування (double anonymized peer review). Це означає, що автори не отримують інформації про особу рецензента, а рецензентам не розкривається інформація про автора рукопису. Перед переданням матеріалу на рецензування редакція вживає заходів для вилучення з рукопису відомостей, які дають змогу ідентифікувати автора.

Порядок рецензування

Редакція надсилає рукопис науковцям або фахівцям, компетентним у відповідній тематиці. Як правило, до оцінювання залучаються щонайменше два рецензенти. У разі потреби редакція може призначити додаткове рецензування.

Під час добору рецензентів враховуються:

• відповідність наукової спеціалізації темі рукопису;
• відсутність конфлікту інтересів;
• можливість надати кваліфікований і своєчасний висновок.

Принципи рецензування

Рецензування у журналі ґрунтується на принципах:

• наукової об’єктивності;
• неупередженості;
• конфіденційності;
• академічної доброчесності;
• професійної етики.

Журнал виходить із того, що рецензування є формою критичної експертної оцінки рукопису фахівцями у відповідній галузі знань і має на меті покращення якості наукової публікації. Такий підхід відповідає сучасному розумінню peer review у науковому видавництві та рекомендаціям міжнародної редакторської спільноти.

Вимоги до рецензії

Рецензія повинна містити наукову експертну думку щодо рукопису і, як правило, містить оцінку щодо:

• наукової новизни та актуальності теми;
• коректності постановки проблеми;
• належного врахування попередніх досліджень;
• обґрунтованості висновків;
• відповідності матеріалу профілю журналу;
• якості наукового викладу.

Персональна критика автора не допускається. Зауваження мають бути сформульовані коректно, чітко й по суті.

Конфіденційність

Рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ. Рецензент не має права передавати його третім особам, обговорювати без дозволу редакції або використовувати неопубліковані матеріали, ідеї чи результати у власних цілях.

Конфлікт інтересів

Рецензент повинен повідомити редакцію про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, який може вплинути на об’єктивність оцінки, та в такому разі відмовитися від рецензування. Рецензент також має утриматися від рецензування, якщо вважає себе недостатньо компетентним щодо тематики рукопису або не може підготувати рецензію у розумний строк.

Рішення за результатами рецензування

За результатами рецензування редакція може ухвалити одне з таких рішень:

• прийняти рукопис до публікації;
• прийняти рукопис після доопрацювання;
• направити рукопис на повторне рецензування;
• відхилити рукопис.

Остаточне рішення щодо публікації приймається редакцією з урахуванням висновків рецензентів, наукової якості рукопису та його відповідності профілю журналу.

Комунікація з авторами

Автору надсилаються зауваження та рекомендації рецензентів у формі, що не розкриває їхню особу. У разі необхідності доопрацювання автор подає виправлений текст і, за потреби, пояснення щодо врахування зауважень.

Прозорість процедури

Журнал не публікує тексти рецензій, редакційне листування або інформацію про осіб рецензентів. Разом з тим автор або рецензент можуть самостійно розкрити інформацію про свою участь у рецензуванні за умови повідомлення редакції та дотримання вимог публікаційної етики.