Генезис інституціоналізації самоврядування на регіональному рівні в Україні

Анотація

Досліджено теоретико-історичні та правові засади визначення сутності самоврядування на регіональному рівні в Україні. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення ролі обласних рад у системі публічного управління в умовах повоєнного відновлення та європейської інтеграції. Здійснено ретроспективний аналіз генезису нормативно-правового забезпечення самоврядування на рівні регіонів (областей), починаючи з проголошення незалежності України. Виокремлено ключові етапи трансформації статусу органів самоврядування мезо-рівня: від радянської моделі централізації до сучасної децентралізованої системи. Авторами аргументовано, що природа самоврядування на регіональному рівні в Україні має дуалістичний характер, поєднуючи в собі ознаки територіального представництва інтересів громад та елементи «публічно-сервісної» діяльності. Критично проаналізовано наукові підходи до розмежування понять регіонального самоврядування та самоврядування на регіональному рівні, обґрунтовано доцільність подальшого зміцнення останнього як специфічної форми реалізації колективної волі громад регіону, зокрема в контексті концепції багаторівневого врядування. Уточнено понятійно-категоріальний апарат та обґрунтовано необхідність побудови моделі самоврядування на регіональному рівні, що базується на принципах субсидіарності, Open Governance та інституційної спроможності. Зроблено висновок, що гармонізація вітчизняного законодавства з вимогами регіональної політики Європейського Союзу є стратегічним імперативом.