Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань як корупційне кримінальне правопорушення за законодавством України та держав Європейського Союзу

Анотація

Досліджується кримінально-правова природа протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань, передбаченого ст. 369-3 КК України як корупційного кримінального правопорушення. Вказано, що таке діяння є соціально зумовленим, але його поява у КК України має більше імплементаційний характер. Досліджено специфіку об’єктивної сторони протиправного впливу на результати спортивних змагань, яка включає такі форми, як: підкуп, примушування, підбурювання та змову, — і встановлено її часткову невідповідність класичним виявам (моделям) активної і пасивної корупції у сфері службової діяльності, що закріплені у статтях розділу XVII КК України. На основі аналізу норм чинного законодавства та наукової доктрини обґрунтовано, що діяння, передбачені у ч.ч. 1 і 2 ст. 369-3 КК України, мають виражену корупційну природу, тоді як порушення заборони розміщення ставок на спорт (ч. 3 ст. 369-3 КК України) не завжди пов’язане з корупцією і за своїм змістом має більше ознак шахрайства. Встановлено, що корупційна складова протиправного впливу на результати спортивних змагань має свою специфіку, яка полягає в тому, що інформація про результат змагання, який завідомо відомий для винної особи, використовується для розміщення ставок на спорт і отримання протиправної вигоди. Для спортсменів, які погоджуються на маніпулювання результатом спортивного змагання, корупційна складова полягає у тому, що вони отримують неправомірну вигоду за вчинення або невчинення певних дій під час спортивного змагання, у якому вони беруть участь. Хоч такі діяння мають певні ознаки спортивного шахрайства, їхня сутність, з погляду кримінального права, є корупційною. На основі порівняльно-правового аналізу законодавства держав Європейського Союзу встановлено, що в більшості країн протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань розглядається як вияв активної та пасивної корупції у спорті, хоча існують і окремі альтернативні підходи до їх правової кваліфікації. Виявлено спільні тенденції у підходах до протидії маніпулюванню результатами спортивних змагань у державах Європейського Союзу. Зроблено висновок про необхідність удосконалення положень ст. 369-3 КК України шляхом її поділу на два окремі склади кримінальних правопорушень. Також запропоновано уточнити об’єктивну сторону корупційних форм протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань з урахуванням класичних ознак активної та пасивної корупції, що сприятиме узгодженню національного законодавства з європейськими стандартами та підвищенню ефективності правозастосовної практики у сфері спорту.