Цифровізація та токенізація корпоративних часток і їхнє місце в системі об’єктів права

Анотація

Анотація. Досліджено правову природу корпоративної частки в умовах цифровізації та токенізації активів і визначено її місце у системі об’єктів цивільних прав. Аналізується термінологічна неоднорідність позначення частки участі в статутному капіталі юридичних осіб корпоративного типу (частка, акція, пай) та обґрунтовується доцільність використання уніфікованого терміна «корпоративна частка». Розглянуто основні доктринальні підходи до правової природи корпоративної частки: як майна, нематеріального блага, майнового права, сукупності корпоративних прав, об’єкта sui generis та фінансової інвестиції. Обґрунтовано переваги речово-правового підходу. Особливу увагу приділено запровадженій у 2023 році концепції «цифрової речі» (ст. 179-1 ЦК України). Розмежовано корпоративну частку як об’єкт права та електронний запис, що є способом фіксації та обліку прав на неї. Право на корпоративні частки фіксується у формі записів в електронній системі реєстру власників акцій у депозитарній системі, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань або обліковій системі часток Центрального депозитарія. Аргументовано, що поширення правового режиму цифрової речі можливе лише за умови, що цифровим є майнове благо, а не сам запис. Значну частину дослідження присвячено токенізації корпоративних часток: розкрито ґенезу технології блокчейну і смартконтрактів, проведено класифікацію криптоактивів, визначено правові моделі токенізації (пряма, непряма, неповна). Розмежовано токенізовані акції як фінансові інструменти та криптоактиви за Регламентом (ЄС) 2023/1114 (MiCA) та Законом України «Про віртуальні активи», порівняно токенізовані акції та DLT-цінні папери. Розглянуто поняття та види токенізованих акцій залежно від обсягу прав, які вони посвідчують, а також сучасні механізми їх обігу на прикладі фондової біржі Nasdaq і криптобіржі Binance. Зроблено висновок про відсутність в українському та європейському законодавстві самостійного правового режиму цифрових корпоративних часток, що потребує подальшого доктринального дослідження та законодавчого врегулювання. Обґрунтовується, що цифровізація та токенізація підвищують ліквідність корпоративних часток (акцій) і посилюють гарантії захисту прав їх власників, але водночас породжують нові виклики щодо співіснування токенів і базового активу (акції).