Василь Топольницький у контексті становлення українського кооперативного руху в Канаді

Анотація

Вивчається особистість Василя Топольницького — ідеолога, фундатора та організатора українського кооперативного й кредитового руху в Канаді першої половини ХХ ст. Висвітлено його життєвий шлях, соціальне середовище становлення та основні чинники формування світогляду, які зумовили його активну позицію в українському громадському житті за океаном. Проаналізовано участь В. Топольницького у розвитку кооперативних ідей серед українських емігрантів, його розуміння кооперації як дієвого засобу економічної самодопомоги, соціальної інтеграції та національного утвердження. Визначено внесок створених ним кооперативних структур у зміцнення економічних, культурних і національних засад українства в Канаді. Особливу увагу приділено заснуванню В. Топольницьким перших українських кредитових спілок, зокрема спілки «Карпатія», що стала осередком не лише фінансової підтримки громади, а й культурно-просвітницької діяльності. Проаналізовано механізми організації та управління кооперативними установами, принципи фінансової відповідальності, довіри й взаємопідтримки, які він послідовно втілював у практиці. Окреслено вплив економічної кризи 1929–1930-х років на кооперативний рух та роль В. Топольницького у його відновленні й адаптації до нових суспільних умов. Наголошено на лідерських якостях і комунікативному таланті В. Топольницького, його здатності об’єднувати громаду довкола спільних національних і соціально-економічних цілей. Висвітлено його діяльність як публіциста, редактора та громадського діяча, який через пресу формував суспільну думку, популяризував ідеї кооперації та сприяв зміцненню почуття солідарності серед українців Канади. Показано, що його діяльність мала не лише економічне, а й світоглядне значення, утверджуючи ідею активного громадянства, праці на спільне благо та відповідальності перед нацією. Зроблено висновок про вагомий внесок В. Топольницького в історію українського кооперативного руху та розвиток громадського життя українців у Канаді. Підкреслено потребу подальшого системного дослідження його життєвого шляху й ідейної спадщини як складової формування української діаспори, її соціально-економічних інституцій і культурного самозбереження.