Процесуальні особливості розгляду і вирішення справ про скасування усиновлення

Анотація

Метою статті визначено виявлення особливостей цивільного судочинства у справах про скасування усиновлення, а також вироблення науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства України задля усунення виявлених колізій, прогалин і неточностей у правовому регулюванні відповідних питань. Визначено, що перелік осіб, закріплений у ст. 240 СК України, є нелогічним і таким, що не відповідає засадам цивільного судочинства, адже пред’явити вимоги про скасування усиновлення вправі будь-яка особа, яка вважає, що наявністю таких правовідносин порушуються, не визнаються чи оспорюються її права, свободи чи інтереси. При цьому органи опіки та піклування і прокурор не є безпосередніми учасниками відповідних спірних правовідносин, тому не можуть бути ні позивачами, ні відповідачами в таких справах і завжди мають бути наділені процесуальним статусом органу та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. На звернення до суду з вимогами про скасування усиновлення в інтересах інших осіб наділений також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, хоча його і не включено в перелік, що його містить ст. 240 СК України. Обґрунтовано, що за відсутності спору про право справи про скасування усиновлення правильно розглядати в порядку окремого провадження. Це повністю відповідатиме загальним засадам цивільного судочинства та суті окремого провадження. Оскільки справи про скасування усиновлення, особливо дитини, достатньо часто відзначаються значним психологічним навантаженням, доводиться, що в таких випадках обов’язково має брати участь у процесі розгляду і вирішення справи психолог у процесуальному статусі спеціаліста чи експерта. За результатами проведеного дослідження стверджується, що українське сімейне та цивільне процесуальне законодавство на сьогодні не повною мірою врегульовують всі важливі аспекти, що пов’язані із розглядом і вирішенням справ про скасування усиновлення. Тому потрібно внести до них зміни. Під час розгляду і вирішення відповідних цивільних справ потрібно правильно визначати склад учасників справи, наділяти їх процесуальним статусом відповідно до мети і призначення їх участі у судовому процесі.