Суб’єкти цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану з використанням штучного інтелекту, за законодавством ЄС та України

Анотація

Досліджуються проблеми цивільно-правової відповідальності щодо відшкодування шкоди, завданої з використанням штучного інтелекту. Виявлено тенденції розвитку доктрини, згідно з якими вказана шкода досліджується в певних випадках як джерело підвищеної небезпеки, або ж як спеціальний делікт, або як загальний делікт. Встановлено особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану з використанням штучного інтелекту. Обґрунтовано необхідність вироблення вдосконалених підходів до регулювання цивільної відповідальності з урахуванням наявних особливостей. Проаналізовано законодавство Європейського Союзу, що регулює проблеми цивільно-правової відповідальності щодо відшкодування шкоди, завданої з використанням штучного інтелекту. Виявлено тенденції, згідно з якими: 1) відповідальність покладається на особу; 2) пріоритет відповідальності оператора штучного інтелекту; 3) поділ відповідальності залежно від того, чи шкода спричинена системою штучного інтелекту, що належить до категорії з високим рівнем ризику або ж ні. Виявлено особливості законодавства Європейського Союзу, відповідно до якого встановлюються додаткові вимоги до функціонування та впровадження систем штучного інтелекту, що належать до категорії з високим рівнем ризику. Таке регулювання має на меті убезпечити суспільство, окремих осіб, а також навколишнє середовище від потенційної шкоди, яку можуть спричинити високоризикові системи штучного інтелекту. Аналіз свідчить, що забезпечення надійності таких систем можливе за умови реалізації спеціалізованих технічних рішень, які включають механізми контролю, самодіагностики, оцінки ризиків тощо. Також обґрунтовано положення, що вся діяльність, пов’язана із застосуванням штучного інтелекту в сферах з підвищеним рівнем небезпеки, зокрема в галузі автотранспортних засобів, експлуатації безпілотних літальних апаратів та інших джерел підвищеної небезпеки, має здійснюватися винятково за умов обов’язкового страхування відповідальності. Такий підхід формує превентивний механізм компенсації потенційних ризиків.