ОБОВ’ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Анотація
Аналізуються окремі проблемні питання, пов’язані із обов’язком доказування цивільного позову у кримінальному провадженні в Україні. У кримінальнопроцесуальній доктрині відсутня єдність поглядів на те, які суб’єкти зобов’язані здійснювати доказову діяльність, спрямовану на встановлення обставин цивільного позову у кримінальному провадженні. Розмежовано поняття «обов’язок доказування» та «тягар доказування». Підтримано позицію, відповідно до якої тягар доказування визначається інтересами учасників кримінального провадження. Зміст тягаря доказування цивільного позову у кримінальному провадженні охоплює необхідність подання доказів на обґрунтування (або спростування) розміру майнової шкоди, глибини завданих душевних страждань, а також розміру майнової компенсації моральної шкоди. Матеріальна і процесуальна заінтересованість цивільного позивача й цивільного відповідача в результатах вирішення кримінального провадження стимулює їх брати активну участь у кримінально-процесуальному доказуванні, в тому числі шляхом подання наявних у них доказів. Публічність (офіційність) кримінального судочинства обумовлює відмінності в порядку доказування підстав та розміру цивільного позову у кримінальному провадженні порівняно з позовним провадженням у порядку цивільного судочинства. Зроблено висновок, що обов’язок доказування цивільного позову покладається на сторону обвинувачення (слідчого, прокурора). Цивільний позивач, цивільний відповідач, їхні представники є повноцінними суб’єктами доказування, але їх діяльність у доказуванні — це право, а не обов’язок. Для успішного виконання своїх процесуальних функцій, відстоювання своїх законних інтересів ці особи наділені правом подавати докази, брати участь у їх дослідженні. Таким чином, вони дістають можливість зробити свій внесок у правильне вирішення кримінального провадження, зокрема в частині цивільного позову. Суб’єкти, які здійснюють кримінальне провадження і на яких покладено обов’язок доказування, повинні забезпечити можливість реалізації права на подання доказів іншими учасниками процесу.
Посилання
Kakhnych, Kh. (2013) Chy dorechnyi instytut ziednanoho protsesu (tsyvilnoho pozovu) v kryminalnomu provadzhenni Ukrainy: pro et contra. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia yurydychna, 57, 329–335.
Zhogin N. V. (ed.) (1973) Teoriya dokazatelstv v sovetskom ugolovnom processe. M. : Yuridicheskaya literatura, 736 p.
Nor, V. T. (2013) Instytut vidshkoduvannia (kompensatsii) shkody u kryminalnomu provadzhenni za chynnym KPK Ukrainy: zdobutky i rezervy dlia vdoskonalennia. Pravo Ukrainy, 11. 32–41.
Alpert, S. A. (1997) Subekty ugolovnogo processa. 60 p.
Nor, V. T. (1989) Zashita imushestvennyh prav v ugolovnom sudoproizvodstve. Vysha shkola, 275 p.
Vapniarchuk, V. V. (2017) Teoriia i praktyka kryminalnoho protsesualnoho dokazuvannia. Yurait, 408 p.
Loboiko, L. M., & Banchuk O. A. (2014) Kryminalnyi protses. Vaite, 280 p.
Hoshovskyi, M. I., & Kuchynska, O. P. (1998) Poterpilyi u kryminalnomu protsesi Ukrainy. Yurinkom Inter, 192 p.