Компетентність як передумова участі процесуального представника у судовому процесі

Анотація

Розкривається значення професійних компетентностей у здійсненні процесуального представництва, визначенню на цій основі подальших напрямів розвитку засад участі представника в цивільному судовому процесі. Підтримано науковий підхід щодо притаманності представництву одночасно двох функцій: правозахисної та власне представницької. Перша зумовлена наданням особі, яка залучена в судовий розгляд, допомоги саме професійного характеру. Друга відображає реалізацію процесуальним представником належних довірителю процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків довірителя. У результаті проведеного дослідження визначено, що найбільш відповідним суспільним реаліям, а також усталеним міжнародним стандартам надання правової допомоги необхідно визнати актуальний підхід законодавця, закріплений у ч.ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України, відповідно до якого альтернативою «адвокатської монополії» є самопредставництво суб’єкта публічної влади чи юридичної особи через уповноважену особу. Обґрунтовано, що такий підхід не повинен розглядатись як зразковий. Перспективою подальшого розвитку засад участі представника в судовому процесі визначено запровадження абсолютної адвокатської монополії, в тому числі і щодо участі у справі суб’єктів публічної влади та юридичних осіб. Доведено, що впровадження положень проєкту Закону України від 29 серпня 2019 р. № 1013 потребує істотного супроводження шляхом розвитку спеціальних гарантій доступу до суду. Вказано на ризики внесення змін, передбачених цим проєктом Закону. Такими ризиками визначено якість правничої допомоги. Вказано на необхідність розробки гарантій компетентного прийняття рішення приватною особою щодо питання представлення інтересів у суді адвокатом або ж особою, яка не має професійних навичок. Вказано на істотний ризик відсутності доступу до правосуддя у випадку участі у справі непрофесійного процесуального представника. Вказано на відсутність ефективних гарантій притягнення до юридичної відповідальності осіб, які не мають статусу адвоката, у зв’язку із неналежним веденням справи. Стосовно адвокатів, то вагомим засобом, визначається притягнення до дисциплінарної відповідальності. Підтримано позицію законодавця, викладену у Законі України від 18 грудня 2019 р. № 390–IX щодо визначення такого способу самопредставництва, як участь у суді через уповноважену трудовим договором особу.