До питання про договір як джерело сімейного права України та інших держав
Анотація
Здійснено наукове дослідження місця договору в системі джерел сімейного права України та інших країн, а також межі регулювання сімейних правовідносин договором та види договорів, якими можуть бути врегульовані сімейні правовідносини. У результаті проведеного дослідження сформульовано висновок, що договір як регулятор сімейних правовідносин відіграє важливу роль як в Україні, так і в інших країнах як романо-германської, так і англо-американської та мусульманської правових систем. Договір є похідним джерелом сімейного права і врегульовує сімейні правовідносини лише в тих межах, у яких це допускається іншими джерелами права, передусім законами та іншими актами сімейного законодавства. Договору як джерелу сімейного права притаманні спрямованість сторін, якими можуть бути як подружжя, члени сім’ї, так і державні органи, які мають повноваження в питаннях влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (органи опіки та піклування) до реалізації своїх сімейних прав та обов’язків; встановлення порядку реалізації визначених у законодавстві сімейних прав та обов’язків або закріплення таких суб’єктивних прав та обов’язків, які не закріплені в законодавчому мінімумі вимог до сторін; недопустимість погіршення майнового становища сторін договору в частині прав та гарантій, передбачених сімейним законодавством. Основним сімейно-правовим договором є шлюбний договір (контракт), однак учасники сімейних правовідносин можуть укладати велику кількість поіменованих і непоіменованих у законодавстві договорів щодо врегулювання майнових відносин фактичного подружжя, подружжя, яке знаходиться в режимі окремого проживання, колишнього подружжя, майнових та особистих немайнових відносин батьків та дітей, а також договори, що укладаються за участю інших членів сім’ї або щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Як правило, законодавець негативно ставиться до урегулювання в договірному порядку особистих немайнових прав та обов’язків подружжя, хоча законодавство США та Канади такі умови договорів допускає, але не надає їм судового захисту.
Посилання
Hrymych, M. V. (2006). Zvychaieve tsyvilne pravo ukraintsiv XX — pochatku XX stolittia. Kyiv: Aristei.
Ponomarenko, O. M. (2016). Shchodo vyznachennia poniattia simeinoho dohovoru. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody, Seriia Pravo, 24, pp. 64–72.
Hetman, A. P., & Borysova, V. I. (2012). Dohovir yak universalna pravova konstruktsiia. Kharkiv: Pravo
Chashkova, S. Yu. (2004). Sistema dogovornykh obyazatelstv v rossiyskom semeynom prave (dis. … kand. yurid. nauk). Moskva, 144 l.
Rozghon, O. V. (2018). Dohovory u simeinomu pravi Ukrainy. Kyiv: In Yure.
Yavor, O. (2014). Dohovir yak yurydychnyi fakt u simeinomu pravi. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 4 (79), pp. 123–132.
Dutko, A. O. (2013). Dohovir yak rehuliator simeinykh vidnosyn: osoblyvosti konstruktsii. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia yurydychna, 3, pp. 135–142.
Makovskiy, A. L. et al. (2006). Grazhdanskoye ulozheniye Germanii = Einführungsgesetz zum Bürgerlichen Gesetzbuche: Vvod. zakon k Grazhdanskomu ulozheniyu. Moskva: Volters Kluver.
Grazhdanskiy kodeks Frantsii (Kodeks Napoleona). (2006). (Zakhvatayev, V. transl., Dovgert,. A., ed.). Kyiv: Istina.
Zalesskiy, V. V. (2004). Semeynoye pravo Rossiyskoy Federatsii i inostrannykh gosudarstv: osnovnyye instituty. M. : Izd-vo M. Yu. Tikhomirova. 310 s.
Novokhatska, Ya. V. (2006). Pravove rehuliuvannia mainovykh vidnosyn podruzhzhia (porivnialno-pravovyi aspekt) (dys. … kand. yuryd. nauk). Kharkiv, 189 ark.
Kazarian, K. A. (2015). Dohovirne rehuliuvannia vidnosyn podruzhzhia za musulmanskym pravom. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia Yurysprudentsiia, 14 (tom 2), pp. 140–142.
