Особливості визначення початку перебігу строку позовної давності

Анотація

Визначено особливості обчислення строку позовної давності, охарактеризовано правила та критерії визначення початку перебігу строків позовної давності. Виділено об’єктивний і суб’єктивний критерії початку перебігу цього строку. За об’єктивним критерієм перебіг строку позовної давності починається з моменту порушення права та інтересу особи. Суб’єктивний критерій позначає момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або особу порушника. При цьому має значення реальна можливість такої обізнаності, а не фактична. Для юридичних осіб суб’єктивний критерій реалізується через посадових (уповноважених) її осіб або осіб, які входять в орган, до повноважень якого належить здійснення покладених на них функцій. Визначено, що обчислення початку перебігу строку позовної давності для юридичних осіб не залежить від зміни її уповноважених суб’єктів, встановлюється презумпція обізнаності нового працівника за дії та обставини справ юридичної особи, за його попередників.

Обґрунтовано правильність обчислення строку позовної давності з наступного дня після календарної дати, в якій мало місце правопорушення, що відповідає загальним правилам обчислення строків та термінів. Зазначається, що в останній день виконання зобов’язання особа має право до кінця доби його виконати. Водночас, сама процедура звернення з позовом до суду з технічних причин не завжди може бути реалізована в день виникнення права вимоги, оскільки потребує підготовки процесуального документа — позовної заяви.

Визначено особливості обчислення строку позовної давності для кредитних зобов’язань та неповнолітніх.

Зроблено висновок про те, що у кредитних зобов’язаннях строк позовної давності слід обчислювати з моменту невиконання основного зобов’язання, а не його частин, — з наступного дня після спливу строку дії договору. Але якщо кредитор пред’явить вимогу про повне дострокове погашення заборгованості, то строк позовної давності слід обчислювати з наступного дня після пред’явлення такої вимоги.

Для неповнолітніх осіб обґрунтовано доцільність обчислення строку позовної давності з моменту набуття ним чи надання їм повної цивільної дієздатності.