Індивідуально-психологічні аспекти примирно-посередницьких процедур вирішення трудових спорів
Анотація
Досліджується застосування примирно-посередницьких процедур вирішення трудових спорів через переговорний процес. Розкриваються переваги процесу ведення переговорів під час проведення примирно-посередницьких процедур. Аналізуються тактичні прийоми проведення переговорів, враховуються індивідуально-психологічні аспекти їх проведення та інтереси сторін трудових спорів. Обґрунтовується пропозиція про доцільність запровадження в законодавство про працю міжнародно-правових способів вирішення спорів за участю третьої (нейтральної) особи, через закріплення наступних процедур у певній послідовності: арбітраж-посередництво, примирення або врегулювання спору за допомогою омбудсмена, незалежне встановлення спірних фактів, досудова незалежна оцінка обставин, фасилітація, створення комісій з розгляду спорів, «суд з безліччю дверей».
У процесі застосування примирно-посередницьких процедур під час вирішення спору повинні брати участь роботодавець, працівник та треті особи, основним завданням яких є допомога сторонам спору досягнути взаєморозуміння та вирішення у встановлений законом спосіб існуючого спору шляхом переговорів. Встановлено, що індивідуально-психологічні аспекти переговорного процесу прослідковуються під час вирішення трудових спорів, введення третьої (нейтральної) особи під час проведення примирно-посередницьких процедур вирішення спорів.
На основі проведеного дослідження обґрунтовано доцільність нормативного закріплення примирно-посередницьких процедур у трудовому законодавстві,що сприятиме узгодженню інтересів сторін спору та захисту трудових прав працівників.
У законодавстві про працю доцільно було б закріпити вимоги щодо захисту прав і законних інтересів працівників, зокрема їх фізичного і психічного здоров’я, зафіксувати поняття «мобінг» та заходи відповідальності, які можна застосовувати до порушника прав і законних інтересів працівників.
Посилання
Petrazhitskiy, L. I. (2010). Teoriya i politika prava: izbrannyye trudy. Sankt-Peterburg: Yuridicheskaya kniga.
Rudenkov, V. M.. Belyatskiy, N. P., & Rudak, I. K. (2012). Vedeniye peregovorov. Minsk: Amalfeya, Misanta.
Moroz, O. V. et al. (2016). Osnovy alternativnogo razresheniya sporov = Basics of alternative dispute resolution. Minsk: BGU.
Matytsina, N. (1996). K sozdaniyu rossiyskoy sistemy trudovogo arbitrazha. Chelovek i trud, 5, pp. 100–103.
Ponasyuk, A. M. (2012). Mediatsiya kak alternativa i dopolneniye. Mirovoy sudia, 9, pp. 8–9.
Hellmann, U., & Bondarenko-Zelinska, N. L. (Eds.) (2017). Vstup do alternatyvnoho vyrishennia sporiv. Khmelnytskyi: Khmelnytskyi universytet upravlinnia ta prava.
Melnichenko, R. G. (2015). Diarezis ponyatiya «konflikt» i mesto v nem ponyatiya «alternativnyye sposoby razresheniya konfliktov». Nauchnyy vestnik Volgogradskogo filiala RANKhiGS. Seriya: yurisprudentsiya, 2, pp. 21–30.
Zdrok, O. N. (2018). Mediatsiya. Minsk: Chetyre chetverti.
Konnov, A. Yu. (2004). Ponyatiye. klassifikatsiya i osnovnyye vidy alternativnykh sposobov razresheniya sporov. Zhurnal rossiyskogo prava, 12, pp. 120–131.
Zabolotskikh, M. Yu. (2014). Ucheniye L. I. Petrazhitskogo o netraditsionnykh formakh prava. Pravo i sovremennyye gosudarstva, 4, pp. 41–48.
Boshno, S. V. (2003). Doktrinalnyye i drugiye netraditsionnyye formy prava. Zhurnal rossiyskogo prava, 1, pp. 82–91.
Yatmanova, M. G. (2012). Vedeniye peregovorov. Strategii i taktiki. Sankt-Peterburg: SPbGU.
Khudoykina, T. V. (2015). K voprosu o vyyavlenii kharaktera pravovogo soznaniya. Perspektivy nauki, 11, pp. 116–119.
Lushnikov, A. M. (2016). Sovremennaya kontseptsiya okhrany truda: sravnitelno-pravovoy aspekt. Zashchita trudovykh prav grazhdan. (pp. 58–67). Grodno: YurSaPrint.
Korobchenko, V. V. (2018). Rol trudovogo prava v zashchite konstitutsionnykh tsennostey. In Lyutov, N. L., & Suleymanova, F. O. (Eds.). Mezhdunarodnaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya «Istoriya i nauchnoye prognozirovaniye razvitiya trudovogo prava i prava sotsialnogo obespecheniya» (Treti Gusovskiye chteniya). (pp. 301–305). Moskva: RG-Press.
Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996 r. № 254k/96–VR. (1996). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, st. 141.
Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy vid 10.12.1971 № 322–VIII. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/3cU2SsU.
Pro zasady protydii ta zapobihannia dyskryminatsii v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 06.09.2012 № 5207–VI. (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 32, St. 412.
Proekt Trudovoho kodeksu Ukrainy vid 27.12.2014 № 1658. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy: http://bit.ly/38NTOTl.
Proekt Kodeksu Ukrainy pro pratsiu vid 08.11.2019 № 2410–1. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy: http://bit.ly/2xDFHTL.
Pilipenko, N. S., & Shishko, G. B. (2012). Konstitutsionno-pravovyye osnovy sovershenstvovaniya dosudebnogo rassmotreniya individualnykh trudovykh sporov. Vesnіk Kanstytutsyynaga Suda Respublіkі Belarus, 4, pp. 157–165.
Pilipenko, N. S. (2016). Zashchita trudovykh prav rabotnikov pri razreshenii individualnykh trudovykh sporov v dosudebnom poryadke. Zashchita trudovykh prav grazhdan. (pp. 308–329). Grodno: YurSaPrint.
Pro poriadok vyrishennia kolektyvnykh trudovykh sporiv (konfliktiv) : Zakon Ukrainy vid 03.03.2016 r. № 137/98–VR. (1998). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 34, st. 227.
Polozhennia pro prymyrnu komisiiu : zatv. nakazom Natsionalnoi sluzhby poserednytstva i prymyrennia vid 18.11.2008 r. № 130. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/3cXP4xJ.
