Врахування міжнародного досвіду щодо залучення інститутів громадянського суспільства в антикорупційні процеси

Анотація

Зазначено, що існуючі зміни в українському суспільстві як в економічній, так і політичній сфері здійснюють вплив на алгоритм формування нових взаємин на процес формування сучасних відносин поміж державою, її інституціями та громадянським суспільством. Зазначено, що повсякчасна взаємодія влади та суспільства є запорукою політичної стабільності та розвитку кожної держави, позаяк наявні проблеми розвитку української державності неможливо вирішити без підтримки суспільства. Це стосується й інститутів громадянського суспільства. Здійснено системний аналіз ролі інститутів громадянського суспільства у процесі запобігання корупції в органах державної влади та органах місцевого самоврядування України шляхом системного вирішення низки доктринальних теоретико-правових та конкретних практично-прикладних завдань.

Зазначено, що доцільність детального опрацювання проблеми асиміляції інститутів громадянського суспільства в призмі суб’єктів запобігання корупції обґрунтована низкою факторів, ключовими серед яких є низька дієвість сучасної методики протидії корупційним правопорушенням, засвідчена перманентним зростанням кількості корупційних деліктів та значний антикорупційний потенціал соціального середовища, повноцінна реалізація котрого неможлива без актуалізації національної правової системи.

Зазначено, що наявний стан правової доктрини в контексті дослідження детермінант, котрі нівелюють ефективність професійної діяльності інститутів громадянського суспільства, характеризується значною інваріативністю й містять подеколи суперечливі концепції. З’ясовано, що з метою формування системного та дієвого механізму імплементації прогресивного міжнародного досвіду у професійну діяльність інститутів громадянського суспільства є потреба у структуруванні наявних дефектів адміністративно-правового виміру організації діяльності та окреслити способи вирішення зазначених завдань, котрі вже апробовані міжнародною спільною.