Проблемні питання суб’єкта складів злочинів проти основ національної безпеки України
Анотація
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КК України суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа (ч. 2 ст. 18 КК України). Таким чином, закон визначив чіткий перелік ознак, встановлення яких є обов’язковим під час вирішення питання про визнання особи винною у вчинені будь-якого злочину, в тому числі передбаченого статтями розділу І Особливої частини КК України. Водночас доповнення Загальної частини КК розділом XIV1 «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб» зумовлює необхідність узгодження цих її положень з визначеннями поняття суб’єкта складу злочину, вини, кримінальної відповідальності, покарання, співучасті у злочині та інших інститутів кримінального права. У зв’язку з цим обґрунтовується висновок, що суб’єктом складів злочинів, передбачених ст.ст. 109–1141, є виключно фізична, осудна (обмежено осудна) людина, яка вчинила злочин у віці, вказаному в ч.ч. 1 і 2 ст. 22 КК України. З’ясовано, що суб’єктами деяких злочинів фактично можуть бути особи, яким до вчинення злочинів виповнилося 18 років (державна зрада, вчинена військовослужбовцем), 21 рік (вчинення народним депутатом дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 35 років (вчинення Президентом України злочину, передбаченого ст. 111 КК України) тощо. Втім, у таких випадках йдеться не про підвищений вік відповідальності, а про можливість набуття особою відповідного правового статусу, що передбачає інтелектуальну (виконувати певні повноваження) і фізичну (проходити військову службу) придатність до певного виду діяльності. Досліджено питання спеціальних суб’єктів злочинів проти основ національної безпеки України, які можна поділити на такі групи: 1) громадянин України (ст. 111); 2) іноземний громадянин або особа без громадянства (ст. 114); 3) представник влади (ч. 3 ст. 109 та ч. 2 ст. 110). Доведено, що дії особи, яка набула громадянство іншої країни, потрібно кваліфікувати за ст. 111 КК України, оскільки вказаний факт є лише підставою для втрати громадянства України і видання відповідного указу Президента України з цього питання. Звертається увага на необхідність уточнення положень ст. 109 та інших норм КК України (ч. 1 ст. 294, ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 342, ст. 349 та ч. 2 ст. 4361 КК України) в частині передбачення в них відповідальності представників публічної влади за вчинення відповідних діянь. Зважаючи на можливість вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань (ст. 1141 КК України) шляхом суспільно небезпечної бездіяльності службових осіб, що може полягати у зриві проведення мобілізаційної діяльності, обґрунтовується необхідність внесення відповідних змін до ч. 2 вказаної статті.
According to Part 1 of Art. 18 of the Criminal Code of Ukraine is the subject of the crime is a natural convicted person who has committed a crime at the age of criminal responsibility. The special subject of the crime is a natural convicted person who committed at the age of criminal responsibility, a crime that can be subject only to a certain person (Part 2 of Article 18 of the Criminal Code of Ukraine). Thus, the law defined a clear list of features that are mandatory when deciding whether to admit a person guilty of committing any crime, including those provided for in Article I of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. At the same time, the addition of the General part of the Criminal Code to Section XIV–1 «Measures of Criminal Law on Legal Entities» necessitates the harmonization of these provisions with the definitions of the subject of crime, guilt, criminal liability, punishment, complicity in crime and other institutions of criminal law. . In this regard, it is justified that the subject of the crimes, provided by Art. 109–1141 is an exclusively physical, condemned (restrictedly convicted) person who committed the crime at the age specified in sections 1 and 2 of Art. 22 of the Criminal Code of Ukraine. It has been found out that the subjects of some crimes may in fact be persons who, before committing crimes, have been 18 years old (treason committed by a serviceman), 21 years (committing acts of the People's Deputy aimed at violent change or overthrow of the constitutional order or seizure of the state authorities), 35 years (committing a crime under Article 111 of the Criminal Code of Ukraine by the President of Ukraine), etc. However, in such cases, it is not a matter of increased age of responsibility, but of the possibility of acquiring a person of the appropriate legal status, which presupposes intellectual (to exercise certain powers) and physical (to pass military service) fitness for a certain type of activity. The questions of special subjects of crimes against the bases of national security of Ukraine, which can be divided into the following groups, are investigated: 1) a citizen of Ukraine (Article 111); 2) foreign citizen or stateless person (Article 114); 3) a representative of the authorities (Part 3 of Article 109 and Part 2 of Article 110). It is proved that the actions of a person who acquired the citizenship of another country should be qualified under Art. 111 of the Criminal Code of Ukraine, as this fact is only a reason for the loss of citizenship of Ukraine and the issuing of a relevant decree of the President of Ukraine on this issue. Attention is drawn to the need to clarify the provisions of Art. 109 and other norms of the Criminal Code of Ukraine (Part 1 of Article 294, Part 3 of Article 296, Part 1 of Article 342, Article 349 and Part 2 of Article 4361 of the Criminal Code of Ukraine) in terms of predicting the liability of public authorities in them for taking appropriate action. Considering the possibility of interfering with the lawful activity of the Armed Forces of Ukraine and other military formations (Article 1141 of the Criminal Code of Ukraine) by means of socially dangerous inactivity of officials, which may impede the conduct of mobilization activities, the necessity of making appropriate changes to Part 2 of the above is justified article.
Посилання
Navrotskyi, V. (2013). Ukrainske kryminalne pravo. Zahalna chastyna. Kyiv: Yurinkom Inter.
Orlov, V. S. (1958). Subyekt prestupleniya po sovetskomu ugolovnomu pravu. Moskva: Gosyurizdat.
Bazhanov, M. I. (1992). Ugolovnoye pravo Ukrainy. Obshchaya chast. Dnepropetrovsk: Porogi.
Haukhman, L. D. (2001). Kvalyfykatsyia prestuplenyi: zakon, teoryia, praktyka. Moskva: Tsentr YurYnfoR.
Stashys, V. V., & Tatsii, V. Ya. (2010). Kryminalne pravo Ukrainy: Zahalna chastyna. (4th ed.). Kharkiv: Pravo.
Hryshchuk, V. K. (2006). Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna. Kyiv: In Yure.
Ustimenko, V. V. (1989). Spetsialnyy subyekt prestupleniya. Kharkov: Vyshcha shk, Izd-vo pri Khark. gos. un-te.
Pavlov, V. G. (2001). Subyekt prestupleniya. SPb.: Yuridicheskiy tsentr Press.
Tarasova, Yu. V. (2007). Spetsialnyy subyekt prestupleniya i ego znacheniye v ugolovnom prave (Mikhlin, A. S., ed.). Moskva: VNII MVD Rossii.
Kuznetsov, V. V. (2012). Kryminalno-pravova okhorona hromadskoho poriadku ta moralnosti v ukrainskomu vymiri. Kyiv: Interservis.
Berzin, P. S., Hatseliuk, V. O. (2013). Subiekt zlochynu. Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy, 1 (1), pp. 144–159.
Antonova, E. Yu. (2011). Kontseptualnyye osnovy korporativnoy (kollektivnoy) ugolovnoy otvetstvennosti. SPb.: Yuridicheskiy tsentr-Press.
Biryukov, P. N. (2008). Ugolovnaya otvetstvennost yuridicheskikh lits za prestupleniya v sfere ekonomiki (opyt inostrannykh gosudarstv). Moskva: Yurlitinform.
Kelina, S. G. (1994). Otvetstvennost yuridicheskikh lits v proyekte novogo Ugolovnogo kodeksa Rossiyskoy Federatsii In Kelina, S. G., Naumov, A. V. (Eds.). Ugolovnoye pravo: novyye idei. pp. 50–60. Moskva: IGP RAN.
Volzhenkin, B. V. (1998). Ugolovnaya otvetstvennost yuridicheskikh lits. (Seriya «Sovremennyye standarty v ugolovnom prave i ugolovnom protsesse»). SPb.: Sankt-Peterburgskiy yurid. in-t Generalnoy prokuratury RF.
Nikiforov, A. S. (2002). Yuridicheskoye litso kak subyekt prestupleniya i ugolovnaya otvetstvennost. Moskva: Tsentr YurInfoR.
Povelitsyna, P. F. (1991). Ugolovno-pravovaya okhrana prirody v SSSR (avtoref. dis. … d-ra yurid. nauk). Moskva, 48 s.
Sitkovskiy, I. V. (2003). Ugolovnaya otvetstvennost yuridicheskikh lits (diss. … kand. yurid. nauk). Moskva, 204 s.
Veresha, R. V. (2007). Yurydychna osoba yak subiekt zlochynu za kryminalnym zakonodavstvom zarubizhnykh derzhav. In Moiseiev, Ye. M., Dzhuzha, O. M., Kostenko, O. M. et al. (Eds.) Aktualni problemy udoskonalennia kryminalnoho zakonodavstva Ukrainy. Kyiv: Kyivskyi nats. un-t vnutr. sprav.
Dudorov, O. O. (1999). Problemy yurydychnoi osoby yak subiekta zlochynu ta yii vyrishennia u proektakh KK Ukrainy. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 2 (17), pp. 133–142.
Matviichuk, V. K. (2008). Kryminalno-pravova okhorona navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha: problemy zakonodavstva, teorii ta praktyky (avtoref. dys. … d-ra yuryd. nauk). Kyiv, 31 s.
Mykhailov, O. O. (2008). Yurydychna osoba yak subiekt zlochynu: inozemnyi dosvid ta perspektyvy yoho zastosuvannia v Ukraini (dys. … kand. yuryd. nauk). Kyiv, 190 ark.
Matkovskyi, O., & Smitiienko, V. (1998). Reforma tsyvilnoho zakonodavstva u svitli kryminalnoho prava. Pravo Ukrainy, 4, pp. 42–43.
Sotnichenko, V. S. (2013). Yurydychna osoba yak subiekt kryminalnoi vidpovidalnosti (avtoref. dys. … kand. yuryd. nauk). Kyiv, 18 s.
Fris, P. L. (2005). Kryminalno-pravova polityka Ukrainy (dys. … d-ra yuryd. nauk). Kyiv, 439 ark.
Hryshchuk, V. K., & Pasieka, O. F. (2013). Kryminalna vidpovidalnist yurydychnykh osib: porivnialno-pravove doslidzhennia. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav.
Sotnichenko, V. S. (2012). Teoretychni modeli kryminalnoi vidpovidalnosti yurydychnykh osib ta tekhniko-yurydychni zasoby yikh zaprovadzhennia. Aktualni problemy vdoskonalennia chynnoho zakonodavstva Ukrainy, 29, pp. 228–239. Retrieved from Natsionalna biblioteka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho NAN Ukrainy: http://bit.ly/39MdSqs.
Agayev, I. B. (2008). Sostav prestupleniya: ponyatiye. elementy. znacheniye. Moskva: Yurist.
Dudorov, O. O. (2010). Problemy yurydychnoi osoby yak subiekta zlochynu ta yii vyrishennia u proektakh Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Vybrani pratsi z kryminalnoho prava. (pp. 41–49). Luhansk: RVV LDUVS im. E. O. Didorenka.
Mikheyev, R. I.. Korchagin, A. G., & Shevchenko, A. S. (1999). Ugolovnaya otvetstvennost yuridicheskikh lits: za i protiv. Vladivostok: Izd-vo Dalnevost. un-ta.
Kryminalna konventsiia pro borotbu z koruptsiieiu Rady Yevropy vid 27.01.1999. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/3cSyaQW.
Pro ratyfikatsiiu Kryminalnoi konventsii pro borotbu z koruptsiieiu : Zakon Ukrainy vid 18.10.2006 № 252–V. (2006). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 50, st. 497.
Konventsiia Orhanizatsii Obiednanykh Natsii proty transnatsionalnoi orhanizovanoi zlochynnosti, pryiniata rezoliutsiieiu 55/25 Heneralnoi Asamblei vid 15.11.2000. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/2IIjGoK.
Pro ratyfikatsiiu Konventsii Orhanizatsii Obiednanykh Natsii proty transnatsionalnoi orhanizovanoi zlochynnosti ta protokoliv, shcho yii dopovniuiut (Protokolu pro poperedzhennia i prypynennia torhivli liudmy, osoblyvo zhinkamy i ditmy, i pokarannia za nei i Protokolu proty nezakonnoho vvozu mihrantiv po sushi, moriu i povitriu) : Zakon Ukrainy vid 04.02.2004 r. № 1433–IV. (2004). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 19, st. 263.
Konventsiia pro kiberzlochynnist vid 23.11.2001. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/3cPfYHQ.
Pro ratyfikatsiiu Konventsii pro kiberzlochynnist : Zakon Ukrainy vid 07.09.2005 № 2824–IV. (2006). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 5–6, st. 71.
Konventsiia Orhanizatsii Obiednanykh Natsii proty koruptsii vid 31.10.2003. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/2IKxNdy.
Pro ratyfikatsiiu Konventsii Orhanizatsii Obiednanykh Natsii proty koruptsii : Zakon Ukrainy 18.10.2006 № 251–V. (2006). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 50, st. 496.
Konventsiia Rady Yevropy pro zapobihannia teroryzmu vid 16.05.2005. (n.d.). Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/2IHeIbR.
Pro ratyfikatsiiu Konventsii Rady Yevropy pro zapobihannia teroryzmu : Zakon Ukrainy vid 31.07.2006 r. № 54–V. (2006). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 39, st. 340.
Lykhova, S. Ya. (2014). Yurydychni osoby yak subiekty kryminalnoi vidpovidalnosti za KK Ukrainy. Yurydychnyi visnyk, 4 (33), pp. 128–132.
Topchii, V. V. (2015). Kharakterystyka zasobiv kryminalno-pravovoho kharakteru shchodo yurydychnykh osib. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, 18 (2), pp. 84–87.
Len, V. V. (2008). Osudnist u kryminalnomu pravi i zakonodavstvi. Dnipropetrovsk: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav; Lira LTD.
Burdin, V. M. (2010). Osudnist ta neosudnist (kryminalno-pravove doslidzhennia). Lviv: LNU imeni Ivana Franka.
Nazarenko, G. V. (2002). Nevmenyayemost: Ugolovno-relevantnyye psikhicheskiye sostoyaniya. SPb. : Yuridicheskiy tsentr Press.
Tikhenko, S. I. (1927). Nevmenyayemost i vmenyayemost. Kyiv: Kiyev-Pechat. 8-ya tipografiya. ul. L. Tolstogo (byv. Karavayevskaya). № 5.
Klymenko, V. A., Pervomaiskyi B. V., & Prykhodko T. M. (2011). Obmezhena osudnist: poniattia, kryterii ta prymusove likuvannia. Kyiv: Atika.
Zaitsev, O. V. (2006). Obmezhena osudnist u kryminalnomu pravi Ukrainy (avtoref. dys. … kand. yuryd. nauk). Kharkiv, 16 s.
Marchak, V. Ya. (2010). Obmezhena osudnist: psykholoho-pravovyi zmist. Chernivtsi: Chernivetskyi nats. un-t.
Baybarin, A. A. (2009). Ugolovno-pravovaya differentsiatsiya vozrasta. Moskva: Vysshaya shkola.
Sotula, O. S. (2003). Kryminalna vidpovidalnist za posiahannia na zhyttia derzhavnoho abo hromadskoho diiacha (avtoref. dys. … kand. yuryd. nauk). Kharkiv, 20 s.
Zvonarov, O. Yu. (2005). Kryminalna vidpovidalnist za posiahannia na zhyttia derzhavnoho chy hromadskoho diiacha. Donetsk: Yuho-Vostok, Ltd.
Moshniaha, L. V. (2010). Subiektyvni oznaky zlochyniv, yaki posiahaiut na konstytutsiini osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Pravo i suspilstvo, 1, pp. 124–128.
Dudorov, O. O., & Pysmenskyi, Ye. O. (2012). Kryminalne pravo (Osoblyva chastyna). (t. 1). Luhansk: Elton-2.
Melnyk, M. I., & Khavroniuk, M. I. (2012). Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy (9th ed.). Kyiv: Yurydychna dumka.
Kartavtsev, V. S., & Bantyshev, A. F. (2010). Primeneniye norm ugolovnogo kodeksa v deyatelnosti Sluzhby bezopasnosti Ukrainy (Novitskiy, G. V., ed.). Kyiv: Nauch.-izd. otdel NA SB Ukrainy.
Diakov, S. V. (2009). Prestupleniya protiv osnov konstitutsionnogo stroya i bezopasnosti gosudarstva: ugolovno-pravovoye i kriminologicheskoye issledovaniye. SPb.: Yuridicheskiy tsentr Press.
Bantyshev, O. F., & Shamara, O. V. (2010). Kryminalna vidpovidalnist za zlochyny proty osnov natsionalnoi bezpeky Ukrainy (problemy kvalifikatsii). (2nd ed.). Kyiv: Nauk.-vyd. viddil NA SB Ukrainy.
Lipkan, V. A., & Diorditsa, I. V. (2007). Natsionalna bezpeka Ukrainy: kryminalno-pravova okhorona. Kyiv: KNT.
Chuvakov, O. A. (2017). Zlochyny proty osnov natsionalnoi bezpeky Ukrainy: problemy kryminalno-pravovoi teorii i praktyky (Kostenko O. M., ed.). Odesa: Feniks.
Rubashchenko, M. A. (2016). Kryminalna vidpovidalnist za posiahannia na terytorialnu tsilisnist i nedotorkannist Ukrainy. Kharkiv: Pravo.