Деякі аспекти характеристики обставин, що пом’якшують покарання при його індивідуалізації
Анотація
Досліджуються правова природа й значення обставин, що пом’якшують покарання, як критерій індивідуалізації покарання при його призначенні. Констатовано, що призначення судом покарання об’єктивно виступає заключним етапом правосуддя. Зауважено, що досягнення мети відновлення соціальної справедливості, виправлення засудженого й запобігання вчиненню нових злочинів можливо лише за безумовного дотримання загальних засад призначення покарання. З метою забезпечення досягнення вищезгаданих завдань, існує й система норм, що регламентує процес індивідуалізації покарання та забезпечує однакове застосування законодавчо закріплених критеріїв, які використовуються судом при визначенні виду й розміру покарання особам, визнаних винними у скоєнні злочину. Від того, наскільки законним, справедливим та обґрунтованим буде призначене винній особі покарання, значною мірою залежить реалізація завдань кримінального законодавства — виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів. Як наслідок — законодавча регламентація загальних засад призначення покарання безумовна. При призначенні покарання суд повинен застосувати індивідуальний підхід, враховувати особливості вчиненого злочину та особи, яка його вчинила. Важливу роль у такому процесі відіграють також й обставини, які пом’якшують покарання.
Акцентовано неоднозначність у судовій практиці підходів до врахування обставин, які пом’якшують покарання при його призначенні. Призначаючи покарання, суди часто обмежуються у вироку лише вказівкою на те, що у справі враховано всі обставини вчиненого злочину, без детального аналізу фактичних даних. Із метою усунення вищезгаданого недоліку, в мотивувальній частині вироку суд повинен не лише вказати обставини, що визнані ним пом’якшуючими у справі, а й обґрунтувати, як саме вони знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винного. Розглядаються питання кримінально-правового значення обставин, які пом’якшують покарання. Аргументовано доцільність невичерпності переліку у кримінальному законодавстві цих обставин.
Посилання
Dudorov, O. (2011). Obstavyny, shcho pomiakshuiut ta obtiazhuiut pokarannia: poniattia, pravova pryroda, znachennia. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Seriia Yurydychni nauky, 1, pp. 204–211.
Ivaniuk, T. I. (2006). Vrakhuvannia sudom obstavyn, yaki pomiakshuiut pokarannia, ne peredbachenykh Kryminalnym kodeksom Ukrainy. Universytetski naukovi zapysky, 1 (17), pp. 234–237.
Navrotskyi, V. (2009). Chy perebuvaie ukrainske kryminalne pravo v stani kryzy? Yurydychnyi visnyk, 37, pp. 6–9.
Storchak, N. A. (2015. Obstavyny, yaki pomiakshuiut ta obtiazhuiut pokarannia: teoretychnyi i praktychnyi vymir. Porivnialno-analitychne pravo, 4, pp. 364–366.
Khalimov, A. R. (2016). Uchet smyagchayushchikh i otyagchayushchikh nakazaniye obstoyatelstv pri ego individualizatsii. Sovremennyye problemy teorii i praktiki borby s prestupnostyu. (pp. 87–93). Krasnodar: Dom-Yug.
Yashchenko, A. M. (2014). Deiaki aspekty indyvidualizatsii pokarannia pid chas yoho pryznachennia (punkt 3 chastyny 1 statti 65 KK Ukrainy). Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, 2, pp. 94–97.
