Конституційна модель взаємозв’язку прав індивідів на публічні фінанси та повноважень інститутів публічної влади

Анотація

Досліджено процес конституціоналізації публічних фінансів крізь призму конституційної моделі взаємозв’язку прав індивідів на публічні фінанси та повноважень інститутів публічної влади в цій сфері. Наголошено, що, з позиції антропосоціокультурного підходу, публічні фінанси покликані забезпечувати публічні інтереси індивідів шляхом використання фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні держави. Публічні фінанси передбачають здійснення вибору між різними завданнями та метою, і цей вибір досить часто передбачає вирішення питання доцільності, яке, своєю чергою зводиться до проблеми ефективної організації публічних фінансів для задоволення публічних потреб усіх індивідів. Зазначено, з позиції Конституції України, ефективність держави залежить від того, наскільки вона здатна задовольняти публічні потреби й інтереси індивідів. Роль держави зводиться до створення таких умов і механізмів реалізації інтересів, які за допомогою здійснення державної політики сприятимуть зростанню добробуту індивідів. Саме тому держава не може та не уповноважена Конституцією України абстрагуватися від реальних потреб соціуму, різних соціальних груп. Воля соціуму повинна втілюватися в законах, які мають відображати саме публічні інтереси індивідів, а не приватні інтереси окремих членів соціуму. На нашу думку, повне усунення держави зі сфери публічних фінансів та вирівнювання споживання загальних благ може сприяти появі надання публічно-сервісних послуг.

Зроблено висновок про те, що метою публічних фінансів є не розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту та національного доходу, а організація виконання обов’язку інститутів публічної влади щодо належного управління публічними фінансовими ресурсами в публічних інтересах індивіда. Метою інститутів публічної влади є забезпечення волі повноцінного власника. Як наслідок, публічні фінансові ресурси не можуть бути використані державою на що завгодно, а тільки на публічні потреби індивіда. Особливий режим публічних фінансових ресурсів полягає в їх призначенні — служити задоволенню публічних потреб індивідів. Відтак Конституція України зобов’язує державу здійснювати справедливий та неупереджений розподіл і перерозподіл публічних фінансових ресурсів від імені та в інтересах соціуму.