До питання про економічну сутність категорії «інноваційний потенціал компанії»
Анотація
Визначена роль інноваційного потенціалу в інноваційному розвитку компаній. Мета статті полягає в розгляді теоретичних і методологічних аспектів формування інноваційного потенціалу компанії, його економічної сутності, змісту елементів та структури, а також виявлення впливу факторів на розвиток інноваційного потенціалу компанії. Поставлена у статті проблема викликала необхідність вивчити публікації зарубіжних вчених і економістів у сфері інновацій. Актуальність дослідження обумовлена різним розумінням категорії «інноваційний потенціал компанії» зарубіжними вченими і практиками, а також відсутністю комплексних методичних досліджень у цій сфері. Розглянуто існуючі підходи до економічної сутності категорії «інноваційний потенціал» компанії. Визначено позиції фахівців у питанні трактування цього поняття. Узагальнено концептуальні підходи до вивчення інноваційного потенціалу компанії. Визначено економічну сутність і значення інноваційного потенціалу, виходячи з його генезису і ролі для інноваційного розвитку компанії. Розглянуто основні елементи інноваційного потенціалу компанії. Сформульовані загальні, особливі та специфічні характеристики цього поняття в системі соціально-економічних відносин. Виявлено неоднозначність проаналізованих підходів до вказаної категорії та запропоновано авторське трактування «інноваційний потенціал компанії». Сформульовані ключові фактори, що впливають на формування інноваційного потенціалу компанії. Встановлено напрямок їх впливу, розкриті на основі герменевтичного підходу особливості формування інноваційного потенціалу компанії як напряму підвищення її конкурентоспроможності. На основі аналізу теоретичних положень вдосконалена структура інноваційного потенціалу компанії як єдність складових (ресурсної, управлінської, внутрішньої та ефективної), які співіснують взаємно, припускають і обумовлюють один одного. Удосконалено класифікацію складових інноваційного потенціалу та систематизовані напрямки їх впливу на формування інноваційного потенціалу компанії. Удосконалена морфологічна класифікація, що дозволяє оптимізувати комплекс сформованих підходів до формування інноваційного потенціалу компанії. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в ньому пропозиції щодо формування інноваційного потенціалу можуть бути використані компаніями для підвищення інноваційної активності та конкурентоспроможності.
Посилання
Amara, N., & Landry, R. (2005) Sources of Information as Determinants of Novelty of Innovation in Manufacturing Firms: Evidence from the 1999 Statistics Canada Innovation Survey. Technovation, 25 (3), pp. 245-259. https://doi.org/10.1016/S0166-4972(03)00113-5.
Catozzella, A., & Vivarelli, M. (2014). The Catalysing Role of In-House R&D in Fostering Complementarity Among Innovative Inputs. Industry and Innovation, 21 (3), pp. 179–196. https://doi.org/10.1080/13662716.2014.910890.
Edquist, C. (1997). Systems of Innovation: Technologies, Institutions and Organizations. Pinter Publisher Ltd. London.
Archibugi, D. (1996) National Innovation Systems. A comparative Analysis: Richard R. Nelson (Editor), (Oxford University Press, New York and London, 1993) xii+541 pp, Research Policy, Elsevier, 25 (5), pp. 838–842.
Franke, N., Von Hippel, E., & Schreier M. (2006). Finding Commercially Attractive User Innovations: A Test of Lead-User Theory. Journal of Product Innovation Management, 23 (4), pp. 301–315. https://doi.org/10.1111/j.1540-5885.2006.00203.x.
Hájek, P., & Stejskal, J. (2018). R&D Cooperation and Knowledge Spillover Effects for Sustainable Business Innovation in the Chemical Industry. Sustainability, 10 (4), p. 1064. https://doi.org/10.3390/su10041064.
Varis, M., & Littunen, H. (2010). Types of Innovation, Sources of Information and Performance in Entrepreneurial SMEs. European Journal of Innovation Management, 13, pp. 128–154. http://doi.org/10.1108/14601061011040221.
Leiponen, A., & Helfat, C. E. (2010). Innovation Objectives, Knowledge Sources, and the Benefits of Breadth. Strategic Management Journal, 31 (2), pp. 224–236. https://doi.org/10.1002/smj.807.
Newman, A., Gao, Y., & Zheng, J. (2015). Overcoming the Innovation Challenge: Examining the Determinants of New Product Innovation in Chinese SMEs. In Developments in Chinese Entrepreneurship, pp. 33–57. New York : Palgrave Macmillan US. http://doi.org/10.1057/9781137412508_2.
Nilakanta, S., & Scamell, R. W. (1990). The Effect of Information Sources and Communication Channels on the Diffusion of Innovation in a Data Base Development Environment. Management Science, 36 (1), pp. 24–40. http://doi.org/10.1287/mnsc.36.1.24.
Bottazzi, L., & Peri, G. (2003). Innovation and Spillovers in Regions: Evidence from European Patent Data. European Economic Review, 47 (4), pp. 687–710. https://doi.org/10.1016/S0014-2921(02)00307-0.
Fountain, J. E. (1998). Social Capital: Its Relationship to Innovation in Science and Technology, Science and Public Policy, 25, (2), pp. 103–115. https://doi.org/10.1093/spp/25.2.103.
Evangelista, R., Perani, G., Rapiti, F., & Archibugi, D. (1997). Nature and Impact of Innovation in Manufacturing Industry: Some Evidence from the Italian Innovation Survey. Research Policy, 26 (4–5), pp. 521–536. https://doi.org/10.1016/S0048-7333(97)00028-0.
Hajek, P., Henriques, R., & Hajkova V. (2014). Visualising Components of Regional Innovation Systems Using Self-Organizing Maps-Evidence from European Regions. Technological Forecasting and Social Change, 84, pp. 197–214. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2013.07.013.
Cooke, P., Boekholt, P., & Tödtling, F. (2000). The Governance of Innovation in Europe: Regional Perspectives on Global Competitiveness, London; New York: Pinter.
Dachs, B., Ebersberger, B., & Lööf, H. (2008). The Innovative Performance of Foreign-Owned Enterprises in Small Open Economies. The Journal of Technology Transfer, 33 (4), pp. 393–406. https://doi.org/10.1007/s10961-007-9058-7.
Maskell, P. (2000). Social Capital, Innovation, and Competitiveness. In Baron, S., Field, J., & Schuller, T. (Eds.), Social Capital: Critical Perspectives, pp. 111–123. Oxford : Oxford University Press.
