Методологічні аспекти комерціалізації інтелектуальної власності як форми підприємницької активності в інноваційній сфері

Анотація

Досліджено методологічні аспекти комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності як форми підприємницької активності в інноваційній сфері. Охарактеризовано сучасні тенденції розвитку підприємницького середовища України в умовах економіки знань та визначено роль інтелектуальної власності в сучасній економіці. Обґрунтовано значення комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності на макро-, мезо- так і на макрорівні та встановлено основні домінантні стратегічні пріоритети розвитку: швидкість бізнес-процесів та відповідність цільовій групі споживачів на основі інноваційного розвитку. У перебігу дослідження визначено відмінності комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності від комерціалізації звичайного товару. Аргументовано роль держави у процесі комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та побудовано процес трансферу об’єктів інтелектуальної власності, як основні послідовні етапи якого визначено бізнес-інкубатор ідей об’єктів інтелектуальної власності — створення об’єктів інтелектуальної власності — високотехнологічна продукція (інноваційні послуги). Фокусуючи увагу на економічному аспекті, визначено та охарактеризовано форми комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності при різних умовах їх використання — у власному виробництві, внесення прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутного капіталу та передача прав власності та користування. Спираючись на досвід промислово розвинених країн, визначені переваги комерціалізації інтелектуальної власності на основі закупівлі патентів і ліцензій, включаючи найбільш цінні зарубіжні технології. Удосконалено традиційний підхід до ідентифікації етапів життєвого циклу об’єкта інтелектуальної власності, за кожним з яких графічно зображено зміну економічного ефекту (грошові надходження та грошові витрати). З метою забезпечення високої результативності процесу комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та підвищення їх інноваційної активності на кожному етапі просування об’єктів інтелектуальної власності на ринок аргументовано необхідність реорганізації (трансформації) окремих компонентів бізнес-моделей суб’єктів господарювання під умови споживчого ринку. Враховуючи взаємозалежність процесу комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності від стратегічних ресурсів, як ключові з них, визначено та аргументовано значущість компетенцій, можливостей та здібностей всіх учасників процесу комерціалізації.