Мотивація як складова управлінського процесу

  • Олександр Павлович Попроцький Національна академія державного управління при Президентові України (м. Київ) https://orcid.org/0000-0002-9221-1336
Ключові слова: мотивація, державне управління, стратегічне планування, управлінські рішення

Анотація

Розглянуто важливі питання сучасної науки державного управління щодо використання мотивації представниками органів влади в процесі прийняття управлінських рішень, зокрема досліджено основні їх типи та види, а також визначено поняття питомої ваги мотивації та обґрунтовано його сутність.

Виділено типи мотивацій, кожна з яких має свою конкретну вагу, тобто важливість для мотивованих учасників, які беруть участь у процесі реалізації стратегії. Описано чинники зміни питомої ваги мотивацій із застосуванням визначеного експертами групи стратегічного планування та реалізації стратегії коефіцієнта.

Визначено, що трансформація мотивацій може сприяти формуванню певного попиту на наявні цінності та послуги, а також може створювати передумови виникнення та надання нових.

Розроблено та обґрунтовано формування мотиваційного плану як інструменту мотиваційної підтримки стратегічного управління. Визначено поняття мотиваційного плану, як плану кількісного та якісного розширення мотивацій прихильників стратегічної ініціативи організації, органу державної влади чи місцевого самоврядування.

Визначено головне завдання для керівників організацій, яким є підвищення мотивацій учасників процесу реалізації стратегії всіма можливими заходами, враховуючи права особи на повноцінну оплату праці. З’ясовано, що кожен учасник процесу реалізації стратегії може мати не один, а кілька типів мотивацій, кожна з яких має свою питому вагу, тобто значимість для мотивованого учасника. Щодо розширення мотивації зазначено вимоги щодо роботи із залученими в процес реалізації стратегії учасниками, а також головну мету такої роботи з погляду підвищення питомої ваги мотивацій.

Посилання

Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55 (1), pp. 68–78. https://doi.org/10.1037110003-066X.55.1.68.

Vroom, V. H. (1964). Work and motivation. New York : Wiley,. 331 p.

Tokareva, E. A. (2008). Povysheniye effektivnosti deyatelnosti organizatsii na osnove sovershenstvovaniya motivatsii personala v usloviyakh rynka. Sankt-Peterburg: Nauka.

Maslou, A. (1999). Motivatsiya i lichnost. Sankt-Peterburg: Evraziya.

Hrytsiak, N. V. (2004). Formuvannia gendernoi polityky v Ukraini: problemy teorii, metodolohii, praktyky. Kyiv: Vyd-vo NADU.

Balabanova, L., & Sardak, O. (2006). Upravlinnia personalom. Kyiv: Profesional.

Informatsionnyy vakuum. Mylo i verevka. (n.d.). Retrieved from Advertology.Ru: http://bit.ly/2TQsyzb.

Опубліковано
2019-12-27
Розділ
Механізми державного управління