Управлінські рішення в умовах публічного менеджменту та електронного урядування: лідерський аспект

Анотація

Досліджується розвиток публічного менеджменту у процесі становлення в Україні електронної демократії та системи електронного урядування, що сприятиме досягненню ключових завдань сталого розвитку регіону у ХХІ ст., за умови революційного прориву в розвитку людських ресурсів. Основною метою дослідження є чинники впливу на формування лідерських якостей у суб’єктів та об’єктів інноваційного менеджменту в умовах публічного управління та електронної демократії як ключової комунікативної проблеми е-урядування. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення означеної проблеми свідчить, що науковий дискурс ще не торкався сфери електронного урядування. Актуальність розвитку лідерського потенціалу людських ресурсів зумовлена стрімким поступом світової глобалізації, яка базується, в першу чергу, на маркетингу та менеджменті інновацій в публічному управлінні. Логічна послідовність дослідження передбачає аналіз практичних здобутків прогресивних країн світу у сфері електронного урядування та вивчення інноваційної ролі менеджерів у публічному управлінні; визначення переваг електронної демократії; узагальнення положень соціології лідерства в контексті формування інформаційного суспільства та компетентності менеджерів публічного управління; дослідження елітарної складової публічного менеджменту та визначення стратегічних орієнтирів державної політики щодо формування в Україні інформаційного суспільства. Методологічне підґрунтя цього дослідження складають концепції маркетингу та менеджменту інновацій у публічному управлінні, електронної демократії, інформаційного суспільства; відомі теорії соціології лідерства. Об’єктом дослідження є український публічний менеджмент в умовах становлення електронного урядування відповідно до стандартів Європейського Союзу, курс на членство в який закріплено Конституцією України. Відповідно до цього, подається авторське бачення стратегічних підходів до управління організаційними змінами в управлінських структурах, які пов’язані із впровадженням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій е-урядування, стратегічних напрямів державної кадрової політики щодо розвитку лідерського потенціалу як ключового чинника успішності не тільки менеджерів усіх управлінських сфер і рівнів, а й суб’єктів громадянського суспільства в цілому, а також дослідження напрямів подальшого розвитку теорії соціології лідерства у контексті трансформації індустріального суспільства в інформаційне (постіндустріальне). Дослідження підтверджує та теоретично доводить, що розвиток людських ресурсів є ключовим у інноваційних процесах. Прагматичні результати цього дослідження мають сприяти інтенсифікації впровадження електронної демократії та електронного урядування у сфері публічного менеджменту завдяки розвитку лідерського потенціалу всіх учасників цього процесу навіть у архіскладних умовах сучасної України.