Суспільна небезпечність, винність та караність як ознаки порушення присяги

Анотація

Досліджено інститут присяги, охарактеризовано ознаки порушення присяги. Наголошено, що порушення права (правопорушення) — це не тільки суб’єктивна винна поведінка, але і внутрішнє психологічне ставлення, а саме: негативне ставлення правопорушника до правових приписів й охоронюваних інтересів. Вина передбачає усвідомлення суб’єктом значення своїх дій та їхніх наслідків, не тільки як фактичних обставин, але і в розумінні їх суспільно небезпечного протиправного характеру. Якщо немає вини, неможлива і юридична відповідальність, і в такому разі може йтися про випадок (казус). Зазначено, що винуватість у проступку «порушення присяги» визначити вкрай складно, а подекуди взагалі неможливо, оскільки часто йдеться про суб’єктивне оцінювання. Пов’язано це і з характером виконуваної державними службовцями роботи. Акцентовано, що саме ознака караності дозволяє провести чітке розмежування між різними видами правопорушень, оскільки кожне з них призводить до іншої міри відповідальності у разі його вчинення. Оскільки інститут присяги входить до сфери реалізації тих суспільних відносин, які є базовими та основоположними в державній службі, зважаючи на зміст присяги, очевидно, що суспільна небезпечність під час порушення присяги є досить вагомою та шкідливою для держави і людей. Як вбачається, це діяння посягає на основи та організацію публічної влади, державної служби, права і свободи людини і громадянина; може призвести до серйозних порушень окремих аспектів життєдіяльності держави, суспільства, особи. Зроблено висновок про наявність властивостей дисциплінарного проступку в порушенні присяги — суспільної шкідливості, яка завдає шкоду об’єкту присяги. Проте не вдається однозначно констатувати, який саме ступінь тяжкості чи шкідливості властивий цьому проступку, оскільки в законодавстві немає поділу дисциплінарних проступків за ступенем суспільної небезпечності. Хоча цей поділ можна зробити на основі відповідальності (тяжкості покарання) за те чи інше дисциплінарне правопорушення (наприклад: за одні правопорушення службовець може отримати зауваження, за інші — догану, а в разі повторного вчинення — звільнення, хоча є й такі, вчинення яких одразу надає можливість звільнити порушника іі обійманої посади та державного органу).