Окремі питання кримінологічного визначення поняття «жертва злочину»
Анотація
Звертається увага на важливість правильної оцінки поведінки потерпілого при вчиненні окремих категорій злочинів для здійснення ефективного кримінологічного аналізу вказаних злочинів. Аргументується значення правильного розуміння характеру поведінки жертви для розробки і подальшому ефективних механізмів впливу на злочинність взагалі та окремі категорії злочинів. Зроблено висновок про необхідність чітко визначити кримінологічне поняття «жертва злочину» з метою коректного сприйняття інших кримінологічних категорій: «віктимність», «віктимізація», «види віктимної поведінки» та ін. Для досягнення декларованої в статті мети, проведено огляд стану розробки основних кримінологічних теорій, що стосуються поняття «жертва злочину». Зроблено висновок, згідно якого категорії, пов’язані із сучасним розумінням «жертви злочину» могли з’явитися лише після виникнення кримінологічних теорій, що мають безпосередній стосунок до віктимологічних досліджень. Аргументовано, що внаслідок необхідності розвитку гуманістичних тенденцій в сучасній науці як своєрідного фундаменту для формування поняття «жертва злочину», такі теорії отримали свій розвиток і стали популярними лише з середини ХХ ст. Проаналізовано основні погляди науковців радянського й пострадянського періоду на поняття «жертва злочину». Зроблено висновок про міжгалузевий характер поняття «жертва злочину» та неприпустимість абстрагування його як кримінологічної категорії без врахування соціально-психологічних детермінантів віктимізації особи. Проведено розмежування понять «потерпілий від злочину» й «жертва злочину». Визначено основні елементи, які відрізняють «жертву злочину» від особи, якій злочином було спричинено шкоду. Обґрунтовано, що можливо розрізняти «жертву злочину», якій безпосередньо завдано шкоду злочином, та «похідну», яка зазнає негативного впливу від злочину, безпосередньо не ставши потерпілим від цього злочину. На основі проведених досліджень, запропоновано власне визначення «жертви злочину» як категорії кримінологічної та віктимологічної категорії.
Посилання
Bohatyrov, I. H. (2016) Vchennia pro zhertvu zlochynu v kryminolohichnii nautsi. Pravo i suspilstvo, 1, 194–197.
Davydenko, V. L. (2014) Geneza kryminolohichnoho vchennia pro zhertvu. Forum prava, 3, 97–101. Retrieved from Natsionalna biblioteka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho : http://bit.ly/3s7TgCD.
Dzhuzha, O. M. (2011) Mistse viktymolohichnoho vchennia u kryminolohichnii nautsi. Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 2 (2), 3–10.
Dolhyi, O. A., Mudriak, T. O., Omelchuk, L. V. (2017) Zhertva zlochynu, yak holovnyi element viktymolohii. Mizhnarodnyi yurydychnyi visnyk: Aktualni problemy suchasnosti (teoriia ta praktyka), 1 (5), 28–33.
Kivalov, S. V., Mishchenko, S. M., Zakharchenko, V. Yu. (eds.). (2013). Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: Naukovo-praktychnyi komentar. Kharkiv, Odisseis.
Dzhuzha, O. M. (2006) Kryminolohichna viktymolohiia. Kyiv, Atika.
Malkina-Pyh, I. G. (2009) Psihologija povedenija zhertvy. Moskva, Jeksmo.
Rivman, D. V. (2002) Kriminal'naja viktimologija. Sankt-Peterburg, Piter.
Rybal'skaja, V. Ja. (1979) O viktimologicheskom napravlenii profilaktiki prestupnosti nesovershennoletnih. Viktimologija i profilaktika pravonarushenij (pp. 68–69). Irkutsk.
Tuliakov, V. O. (2001) Vchennia pro zhertvu zlochynu: sotsialno-pravovi osnovy. Odesa.
Udalova, L. D. (2005) Teoriia ta praktyka otrymannia verbalnoi informatsii u kryminalnomu protsesi Ukrainy. Kyiv, PALYVODA A.V.
Foks, V. 1980. Vvedenie v kriminologiju (B. Nikiforova, ed.). Moskva, Progress.
Chaplak, Ya. V., Chuiko, H. V. (2014) Viktymnist yak sotsialno-psykholohichna problema suchasnosti. Aktualni problemy psykholohii, 10, 447–459.
