Підстави затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення

Анотація

Досліджено низку дискусійних питань у науці кримінального процесу та практиці діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду щодо розуміння підстав кримінального процесуального затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та низки суміжних понять. Акцентується увага на певній непослідовності законодавця під час деталізації у кримінальному процесуальному законодавстві положень ст. 29 Конституції України, зокрема в частині визначення підстав затримання особи без попереднього судового рішення (ухвали слідчого судді) у ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Доводиться, що положення ч. 3 ст. 29 Конституції України, а саме формулювання «у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити» як підстави для затримання особи без попереднього судового рішення, не може бути доповнене чи розширене. Натомість у ч. 1 ст. 208 КПК України визначено перелік випадків затримання особи без судового рішення, з приводу яких зовсім небезпідставно виникають сумніви щодо їх відповідності вищезгаданій конституційній нормі. Тому актуальним питанням є розробка науково-теоретичних основ для подальшого удосконалення положень ч. 1 ст. 208 КПК України. Доводиться, що використання законодавцем у згаданій вище статті терміна «безпосередньо після вчинення злочину» викликає щонайменше низку різночитань та непорозумінь, а в окремих ситуаціях може призводити до порушень права особи на свободу та особисту недоторканність через занадто вільне розуміння правозастосовними часових рамок та фактичних обставин, які склалися після вчинення кримінального правопорушення. Доводиться, що сама по собі тяжкість та суспільна небезпека вчиненого злочину не може слугувати достатньою причиною для запровадження винятків із загальних правил затримання особа, яка підозрюється у вчиненні такого злочину. Зроблено висновок щодо необхідності отримання попереднього судового дозволу на затримання особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо відсутні підстави для затримання, визначені в ч. 3 ст. 29 Конституції України.