Новели податкового законодавства України та acquis ЄС у контексті реалізації плану заходів BEPS

Анотація

Містяться результати порівняльно-правового аналізу новел податкового законодавства України щодо контрольованих іноземних компаній, які наберуть чинність з 1 січня 2021 р., у контексті положень Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 р. про запровадження норм протидії практикам уникнення оподаткування, що безпосередньо впливають на функціонування внутрішнього ринку, чинної з 1 січня 2019 року. Особливу увагу приділено передбаченим Податковим кодексом України та зазначеним вище актом вторинного законодавства ЄС видам та рівням контролю з боку відповідно резидентів України або держав-членів ЄС, які є необхідними та достатніми для кваліфікації іноземних компаній як контрольованих. Так, розкрито, що український законодавець запровадив не лише юридичний та економічний контроль, а й фактичний, який можуть здійснювати резиденти — пов’язані особи. Поряд із цим детально розкрито особливості імплементації у межах модернізованого податкового законодавства України концепції концентрації володіння. При цьому виявлено ключові відмінності від двох найбільш розповсюджених у світі моделей, представлених у Фінальному звіті ОЕСР щодо Заходу 3 проекту BEPS, що зумовлено сприйняттям та інтегруванням лише окремих елементів кожної з них. Досліджено як спільні аспекти, так і відмінності між підходами України та ЄС щодо пасивних доходів, які підлягають включенню до бази оподаткування контролюючих осіб пропорційно їхнім часткам, а також здійснення сутнісного аналізу щодо таких доходів, що може мати наслідком незастосування норм інституту контрольованих іноземних компаній. Увагу сфокусовано на обґрунтованості та співрозмірності кількісних параметрів мінімального порогу, який передбачає не включення певної частки прибутку контрольованої іноземної компанії до об’єкта оподаткування резидентів України за умови, якщо сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи — юридичної або фізичної особи, з усіх джерел не перевищує еквівалент 2 млн євро. Проведений порівняльний аналіз дає підстави для висновку, що законодавчо запроваджена Україною модель щодо контрольованих іноземних компаній є більш жорсткою, ніж модель ЄС. Це породжує ризики реалізації вітчизняними платниками податків нових тактик і стратегій уникнення оподаткування.