Інституційне забезпечення захисту майнових інтересів суб’єктів приватного права під час виконання судових рішень

Анотація

Обґрунтована необхідність визначення узгодженої системи інституційного забезпечення захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів учасників особистих немайнових та майнових відносин. Дістали подальшого розвитку обґрунтування національної моделі організації виконання рішень судів та інших органів як невід’ємної складової інституційного механізму захисту майнових інтересів приватного права.

Наведено класифікацію різноманітних систем організації виконання судових рішень за різними критеріями: за способом організації професії виконавця, за місцем органів і посадових осіб примусового виконання, залежно від того, чи органи примусового виконання є єдиною структурою, чи існує декілька самостійних організацій, залежно від того, які органи наділені повноваженнями щодо примусового виконання рішень.

На підставі аналізу наявної національної моделі організації виконання судових рішень, встановлено потребу в чіткому визначенні статусу органів примусового виконання, відмежуванні їхньої участі від інших уповноважених органів (осіб), які забезпечують реалізацію рішень судів та інших органів, а також підвищенні статусу державного виконавця як основного суб’єкта виконання, а не органу державної виконавчої служби. Наведено аргументи щодо того, що Міністерство юстиції України як регулятор не може виступати одночасно і суб’єктом виконання, оскільки таким чином простежується очевидний конфлікт інтересів.

Зроблено висновок, що процес створення дієвої та ефективної інституційної структури щодо виконання рішень судів та інших органів не завершено, сучасну змішану модель організації виконання слід вважати перехідною із необхідністю напрацювання спроможної організаційної структури органів виконання.