Нове бачення суб’єктів сімейних правовідносин

Анотація

Досліджено особливості суб’єктів сімейного права. Внаслідок проведеного аналізу знайшов додаткове підтвердження висновок, що сімейні правовідносини можуть виникати лише між фізичними особами. Проаналізовано різноманітні пропозиції науковців щодо розширення кола учасників сімейних правовідносин, зокрема за рахунок включення сурогатної матері. Встановлено, що Сімейний кодекс України регулює правовідносини за участю таких суб’єктів, яких прямо до учасників сімейних правовідносин не відносить. Серед них можна назвати фактичних вихователів та вихованців, фактичне подружжя, колишнє подружжя, опікуна, піклувальника, інших суб’єктів, до яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Обґрунтована логічність встановлення в сімейному кодексі України кола осіб, відносини між якими не регулюється кодексом, проте регулюються морально-етичними нормами.

При дослідженні суб’єкта сімейного права здійснено відхід від традиційного доктринального підходу, за яким він аналізується з погляду його право- чи дієздатності. При цьому зроблено акцент на самій персоні фізичної особи, причому в достатньо нетипових випадках. Щодо цього проведено спеціальний детальний аналіз таких ситуацій (явищ): стать фізичної особи та зміна (корекція) статевої належності; проблема визначення кількості фізичних осіб (якщо вони є з’єднаними близнюками) та особливості їх участі у сімейних правовідносинах; можливість визнання одинокої фізичної особи суб’єктом сімейного права; правовий статус померлої особи, які піддана кріоконсервуванню та перспективи її правового статусу.

Встановлено, що саме для сімейного права стать фізичної особи (жіноча або чоловіча) має дуже велике значення. Відповідно зміна статевої належності викликає дуже серйозні наслідки для учасників цих відносин. Обґрунтовано, що відсутність їх належного правового регулювання є негативним явищем. Запропоновано передбачити в законодавстві положення, за яким зміна статі одним з подружжя є підставою припинення шлюбу. Встановлено, що одиноку особу не можна вважати суб’єктом сімейних правовідносин. Детальний аналіз наявного досвіду щодо життя сіамських (з’єднаних) близнюків дозволяє підсумувати, що немає і, мабуть, не може бути уніфікованих підходів до визнання їх правосуб’єктності. Розглядаються окремі проблемні питання щодо шлюбних та батьківських правовідносин сіамських близнюків. Проведений загальний аналіз сучасного стану щодо можливостей кріоніки зі збереження людського тіла (його частин). Встановлено, що ці відносини набувають все більшої популярності, що потребує пошуку варіантів розв’язання правових наслідків розмороження таких осіб, зокрема сімейно-правових наслідків. Під час підготовки статті активно досліджувався досвід зарубіжних країн та історичний досвід у сфері сімейних та інших суміжних правовідносин.