Інституціональний механізм забезпечення публічної політики громадського здоров’я в умовах подолання бідності

Анотація

Громадське здоров’я — це нова сфера знань та діяльності людини, що розвивається сьогодні в Україні. В усьому світі система охорони здоров’я і напрям громадського здоров’я як один з ключових елементів є однією з найбільш пріоритетних галузей людського розвитку. Однак поширення бідності (депривації) серед населення створює нерівний доступ до всього спектру послуг цієї системи. Є й зворотній зв’язок — нерівність доступу до соціальних і економічних благ, освіти, медицини теж посилює рівень бідності у частини населення. Тому напрям громадського здоров’я є соціально важливим. Основними об’єктами вивчення для дослідників у цьому контексті є такі міждисциплінарні поняття, як: майновий стан населення, рівень його здоров’я, екологія, освіта, урбанізація та якість житла. На цих базових рівнях вже активно проводиться наукова дискусія щодо існування та зростання бідності, яка впливає на погіршення стану надання медичних послуг і послаблення заходів громадського здоров’я. Перш за все, бідність породжує нерівність у доступі до якісної медицини і профілактики захворюваності; продуктів харчування; можливості вести здоровий спосіб життя, особливо в міських районах, які є найбільш вразливими. Визнаючи наслідки такої нерівності у доступі до системи охорони здоров’я, національні та регіональні органи державної влади ЄС та України почали розробляти та впроваджувати концепції та програми охорони здоров’я на різних рівнях.

Мета дослідження — вивчити напрям громадського здоров’я в ЄС та порівняти його з Україною для формулювання пропозицій щодо зменшення впливу бідності на якість послуг в охороні здоров’я, на рівень доступу до медичних послуг, а також розробити нові підходи до розробки ефективної публічної політики громадського здоров’я. Актуальним аспектом є обробка та узагальнення інформації інструментів публічної політики в контексті збереження та зміцнення здоров’я населення, збільшення тривалості та якості життя, попередження захворювань, промоція здорового способу життя.

Використовувався мультидисциплінарний та системний підхід у дослідженні як базовий рівень, методи аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння та економіко-статистичний метод. Використані матеріали досліджень українських та зарубіжних вчених, національних статистичних агентств ЄС та України, асоціацій міст провідних країн світу.