Теоретичні підходи до сутності поняття «методологія» у сучасному правознавстві

  • Надія МЕЛЬНИК Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова https://orcid.org/0000-0001-8521-9180
Ключові слова: методологія, підхід, принципи, методи, функції методології

Анотація

Проаналізовано теоретичні підходи до сутності поняття «методологія» у сучасному правознавстві на основі аналізу поглядів вітчизняних і зарубіжних наукових дослідників. Запропоновано під методологією розуміти сукупність методів, засобів, принципів та процедур наукового дослідження, що застосовуються в процесі наукового пізнання визначеної проблеми, за допомогою яких дослідник обґрунтовує досліджуване ним явище. Визначено, що розвиток модерної юридичної науки потребує чітко сформованої методології дослідження, оскільки термін «методологія» часто підміняють із терміном «методика». Встановлено, що в сучасному світі з’явилися різні, не завжди однозначні тлумачення поняття методології, які спровоковані швидким глобалізаційним розвитком суспільства, впровадженням нових інформаційних ресурсів, діджиталізацією та ін. З’ясовано основні категорії, на яких ґрунтується методологія, яка наділена певним апаратом дослідження, до якого належать методи та способи організації наукового дослідження; принципи та форми організації проведення наукового дослідження; прийоми та процедури наукового дослідження. Обґрунтовано, що всі складові елементи наукового дослідження становлять фундамент методологічного апарату та сукупно складають певний інструментарій пізнання досліджуваних явищ і процесів. Розглянуто значимість та відмінність понять «науковий метод» і «метод науки» та охарактеризовано головні вимоги до зазначених понять. Визначено, що правильний вибір методів дослідження призведе науковця до глибоких та вивірених результатів за умови, що, крім методів, будуть застосовані й інші елементи наукового дослідження, оскільки методи дослідження — це свого роду інструменти, за допомогою яких дослідник вирішує ті чи інші проблеми. Виявлено, що існує чимала кількість методів, єдність та взаємозв’язок яких утворюють специфічність та цілісність пізнавальної діяльності в науці, визначальними з яких є загальнонаукові, теоретичні, експериментальні та конкретні. Зазначено ключові принципи, на яких повинна формуватися методологія наукового дослідження: принцип системності, принцип розвитку, принцип єдності теорії і практики, принцип об’єктивності, принцип абстрагування, принцип декомпозиції. Охарактеризовано основні функції, на яких ґрунтується методологія. Визначено, що сучасні наукові розвідки не можливі без чітко сформованої методології, яка повинна мати системний характер у науковому дослідженні та здійснюватися у певній логічній послідовності.

Посилання

Kelman, M. S. (2011) Yurydychna nauka: problemy metodolohii. Ternopil : Terno-hraf.

Lukianova, H. Yu. (2011) Metodolohichni osnovy doslidzhennia prava u suchasnii yurydychnii nautsi. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 4, 33–43.

Shevchuk, R. M. (2016) Metodolohiia naukovoho piznannia: vid yavyshcha do sutnosti. Filosofski ta metodolohichni problemy prava, 1 (11), 31–45.

Yurynets, V. Ye. (2011) Metodolohiia naukovykh doslidzhen. Lviv : LNU im. I. Franka.

Kalambet, S. V., Ivanov, S. I., Pivniak, Yu. V. (2015) Metodolohiia naukovykh doslidzhen. Dnipropetrovsk : Vyd-vo Makovetskyi.

Antoniuk, V. S., Polonskyi, L. H., Averchenkov, V. I., Malakhov, Yu. A. (2015) Metodolohiia naukovykh doslidzhen. Kyiv : NTUU «KPI».

Sheiko, V. M., Kushnarenko, N. M. (2006) Orhanizatsiia ta metodyka naukovo-doslidnytskoi diialnosti. 5-te vyd. Kyiv : Znannia.

Kelman, M. S. (2015) Metodolohiia suchasnoho pravoznavstva: stanovlennia ta osnovni napriamky rozvytku. Psykholohiia i suspilstvo, 4, 33–46.

Melnyk, N. V. (2020) Naukova sutnist poniattia «metodolohiia». Derzhavotvorennia ta pravotvorennia v konteksti yevrointehratsii : mater. dop., vyst. i povidoml. uchasn. V-ho Vseukr. kruhl. stolu (m. Lviv, 10 hrudnia 2020 roku). (p. 78–80). Lviv : Bona.

Опубліковано
2020-12-31
Розділ
Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень