Протиправна поведінка як умова цивільно-правової відповідальності за порушення авторського права

Анотація

Проаналізовано підходи до визначення протиправної поведінки поряд з іншими умовами виникнення цивільно-правової відповідальності. Встановлено, що протиправність слід розглядати через порушення норм об’єктивного та суб’єктивного права. З’ясовано, що протиправність як умова виникнення цивільно-правової відповідальності за порушення авторського права знаходить свій вияв через дії і в поодиноких випадках — через бездіяльність. Такими діями є порушення особистих немайнових та майнових прав суб’єктів авторського права, оприлюднення чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору тощо. Окрема увага присвячена піратству та ввезенню, вивезенню з митної території України без згоди автора, а також розповсюдженню, опублікуванню та відтворенню контрафактних примірників твору. Проаналізовано випадки правомірних дій щодо використання творів без згоди автора. Вільне використання твору із зазначенням імені автора, відтворення в судовому та адміністративному проваджені, вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору, вільне відтворення примірників твору для навчання, з особистою метою тощо. З’ясовано різницю між поняттями «камкординг» та «кардшейрінг», які також є протиправною поведінкою під час порушення авторського права. Встановлено, що плагіат є різновидом протиправної поведінки як умови виникнення цивільно-правової відповідальності за порушення авторського права. Надано визначення плагіату як привласнення чужого твору або його елементів без зазначення авторства, представляючи їх як власні. Протиправною поведінкою як умовою виникнення цивільно-правової відповідальності за порушення авторського права також є порушення умов договірного зобов’язання, тобто невиконання або неналежне виконання умов зобов’язання. Поряд з цивільною протиправністю проаналізовано кримінальну та адміністративну протиправність. Доведено, що застосування норм адміністративного та кримінального законодавства не позбавляють особу-порушника нести обов’язок цивільної відповідальності, а тому хибною є думка, що відповідальність, менша за санкцію адміністративного правопорушення, є цивільною.