Сутність та способи вирішення земельного спору

Анотація

Запропоновано вважати земельні спори є особливим видом правовідносин, в основі яких знаходяться розбіжності суб’єктів, що проявляються у процесі виникнення, реалізації, зміни чи припинення земельних прав, їх охорони (захисту) у зв’язку з порушенням прав та законних інтересів (чи їх визнанням) власників чи користувачів земельних ділянок, у тому числі й орендарів та інших суб’єктів земельних правовідносин. Встановлено, що процес удосконалення існуючих механізмів вирішення земельних спорів є триваючим, тому має відбуватися через систему правових, організаційних та економічних заходів. Таких заходів повинні вживати уповноважені суб’єкти земельних відносин при застосуванні процедур захисту земельних прав та забезпечення ефективного використання земельних ділянок на умовах, визначених законодавством України. Визначено земельні спори як певний конфлікт між суб’єктами земельних правовідносин, які потребують вирішення у порядку, визначеному законом. Його учасниками виступають суб’єкти земельних правовідносин: держава та її уповноважені органи, фізичні та юридичні особи, правовий статус яких визначається нормами земельного та цивільного права. Запропоновано класифікацію земельних спорів за характером, залежно від підстав (способів) виникнення, зміни чи припинення права використання земельної ділянки, залежно від механізму вирішення, за рівнем вирішення спору. Обґрунтовано доцільність вдосконалення процедури розгляду та вирішення земельних спорів шляхом посилення адміністративного порядку їх вирішення. Через дію карантину та погіршення матеріального становища можливості звернення особи до суду для вирішення земельного спору значно обмежені. Запропоновано доцільність розробки методичних рекомендацій для об’єднаних територіальних громад щодо механізмів та порядку вирішення земельних спорів та методичних рекомендацій для внутрішньо переміщених осіб щодо процедури захисту земельних прав.