Посягання на культурні цінності на окупованих територіях України в контексті міжнародних злочинів
Анотація
Досліджується сутність та природа воєнних злочинів крізь призму посягань на культурні цінності в умовах конфлікту на Сході України та незаконних дій щодо окупації Кримського півострову. Розглядається стан захисту культурних цінностей на окупованих територіях, основні проблеми притягнення до відповідальності за вивезення, пошкодження, знищення культурних цінностей в умовах воєнного конфлікту. Проаналізовано, що наразі питання охорони культурних цінностей стоїть на часі, проте вітчизняна наука не містить досліджень щодо самого процесу притягнення до відповідальності винних осіб. У статті висвітлено основні рішення Міжнародного кримінального суду у справах щодо посягань на культурні цінності під час збройного конфлікту, рішення трибуналів, проаналізовано основні їх аспекти, що можуть бути корисними для України. Встановлено, що судова практика трибуналів та Міжнародного кримінального суду є неоднорідною, не має встановленого та чітко визначеного переліку критеріїв, за якими визначаються підстави притягнення винних осіб до відповідальності, ступінь і форма їхньої вини. Неоднорідним є розуміння об’єкта посягання та форми вини, що може призвести до неможливості притягнення винних осіб до відповідальності. З аналізу сутності воєнних злочинів було здійснено висновок, що відповідні діяння можуть бути кваліфіковані за ст. 438 Кримінального кодексу України, а також за ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду як воєнні злочини. Досліджено також і склад воєнного злочину за Римським статутом, окреслено можливі перепони України в майбутніх судових процесах в рамках Міжнародного кримінального суду. Висвітлено ситуацію із Бахчисарайським палацом у Криму, як об’єктом, щодо якого було ініційовано вже тристоронні перемовини, що має перспективу до подання відповідних позовів у міжнародні суди. Наразі дії України спрямовані лише на звернення осуду міжнародного товариства на противника щодо його незаконних дій з культурними цінностями, проте питання ініціювання судових процесів залишається відкритим.
Посилання
Kulturni tsinnosti v umovakh vedennia boiovykh dii ta na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh: mizhnarodnyi dosvid y Ukraina. Ohliadova dovidka za materialamy presy, Internetu ta neopublikovanymy dokumentamy za 2015–2016 roky. DZK. Vyp. 3/5. 2017. Retrieved from Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho: https://bit.ly/2OTHtbF.
Zbroinyi konflikt ta zakhyst kulturnykh tsinnostei: analitychni materialy (29.09.2016). Retrieved from Ukrainska Helsinska Spilka z prav liudyny: https://bit.ly/30HtSam.
Rymskyi statut mizhnarodnoho kryminalnoho sudu vid 17.07.1998 r. (N.d.) Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/30IUlE8.
Koval, D. O., Avramenko, R. A. (2019) Voienni zlochyny. Osoblyvosti rozsliduvannia mizhnarodnykh zlochyniv, skoienykh v konteksti zbroinoho konfliktu na Donbasi. Kyiv : HO Truth Hounds; Odesa : Feniks.
Statement of the Prosecutor of the International Criminal Court, Fatou Bensouda, at the opening of the confirmation of charges hearing in the case against Mr Ahmad Al-Faqi Al Mahdi. (01.03.2016). Retrieved from International Criminal Court: http://bit.ly/2Q0hzDT.
Dolia Khanskoho palatsu v Bakhchysarai: Ukraina khoche zvernutys do mizhnarodnykh sudiv (19.03.2019). Retrieved from Deutsche Welle Ukraine: http://bit.ly/3cpFjsB.
Prosecutor v. Tihomir Blaskic (Appeal Judgement), IT-95-14-A. International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia (ICTY). (29.07.2004). Retrieved from Refworld | The Leader in Refugee Decision Support: https://bit.ly/3rG1Nfg.
Bushchenko, A. P. (2016) Zi shchytom chy na shchyti?: zakhyst kulturnykh tsinnostei v umovakh zbroinoho konfliktu na skhodi Ukrainy. Kyiv : KYT. Retrieved from Ukrainska helsinska spilka z prav liudyny: https://bit.ly/3vnNTkn.
Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 05.04.2001 r. № 2341–III. (2001) Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 25–26, 131.