Розуміння звільнення від кримінальної відповідальності через призму соціальної справедливості

Анотація

Досліджуються особливості філософсько-правових передумов звільнення від кримінальної відповідальності. Визначено, що проблеми кримінальної відповідальності та звільнення від неї є одним із центральних і разом з тим найбільш складних інститутів кримінального права. Обґрунтовується, що дореволюційний період характеризувався значною кількістю обставин, що звільняли від кримінальної відповідальності, що було обумовлено наслідками політичних, економічних та соціальних перетворень у світі, піднесенням волі та значення людини, її можливостей для держави. Акцентовано увагу, що вдаючись до терміну «кримінальна відповідальність», вітчизняний законодавець має на увазі, в першу чергу, накладення на особу, яка вчинила злочин, тягаря примусових заходів карального змісту. Доводиться теза про доцільність розглядати кримінальну відповідальність у позитивному сенсі, як зобов’язання кримінально відповідального суб’єкта не вчиняти порушень заборон, які встановлені кримінальним кодексом. Тобто кримінальна відповідальність, у першу чергу, повинна виконувати функцію попередження, що спрямоване на особу, яка має намір вчинити злочин. Обґрунтовується, що якщо особа не мала умов для нормальної життєдіяльності та розвитку з соціальних причин, то соціум і держава звинувачувати її не мають права лише в силу того, що первинно взяли на себе зобов’язання дати їй такі умови. Доведено, що у правовій державі під час вирішення питань реалізації кримінальної відповідальності особлива увага приділяється міжгалузевому інституту звільнення від кримінальної відповідальності як компромісу під час відновлення соціальної справедливості і стимулювання правослухняної поведінки. Стверджується, що безумовний характер звільнення від кримінальної відповідальності підриває сутність інституту кримінальної відповідальності в цілому, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється за нереабілітуючими підставами. У зв’язку з цим, звільнена особа, яка вчинила злочин, повинна відчути для дотримання балансу суспільної справедливості певним чином вплив держави, щоб усвідомити свою провину і дійсно стати на шлях виправлення. Запропоновано для соціального балансу застосовувати до такої особи такі обмеження, як посилення нагляду правоохоронними органами, обмеження певних прав.