Лібералізм і сучасне право інформаційної епохи

Анотація

Досліджено актуальні питання сучасного правового врегулювання суспільних відносин через призму зіставлення основних ідей лібералізму і сучасних соціокультурних реалій. Лібералізм як поняття не є однозначним за своїм змістовним наповненням, а відтак вживання цього поняття в кожному випадку залежить від контексту. Доводиться, що людство впродовж декількох століть вибудовувало своє правове життя в координатах ліберально-правової доктрини. Основними правотворчими цінностями лібералізм визнає свободу, рівність, демократію і права людини. Прослідковано, як ідеї класичного лібералізму (система базисних, пов’язаних між собою принципів індивідуальних свобод, невідчужуваності природних прав, обмеженого врядування, приватної власності, розподілу влади, верховенства права тощо) переосмислюються під впливом об’єктивних соціальних чинників і, трансформуючись, адаптуються до нових умов і набувають суттєвого переосмислення в дискурсі сучасності. Для сучасності є характерною неузгодженість між основними положеннями лібералізму, його цінностями та реаліями соціального життя. Ця неузгодженість детермінується специфікою інформаційного суспільства, яка виявляється в тому, що правові та юридичні інститути гарантування, забезпечення і захисту вказаних цінностей не повною мірою пристосовані до нових реалій. Показано, що центральною дихотомією для сучасної європейської правової філософії є зіставлення свободи як ліберальної цінності і явища тотального контролю за людиною, а це пов’язано з тим, що в класичному лібералізмі права людини необхідні для захисту індивідуальної свободи, тоді як для сучасного лібералізму актуальною є проблема соціальних гарантій і свобод індивідів. Підкреслюється, що на відміну від доктрин комунізму і фашизму, лібералізм зберігає свою життєву силу завдяки своїй гнучкості, умінню пристосовуватися до нових соціальних умов, свідченням чого є різні модифікації лібералізму (класичний, некласичний, неолібералізм). Також порушуються питання «нових прав» людини в інформаційну епоху та їх зіставлення з основними ліберальними цінностями свободи і рівності. Акцентується увага на оновлення класичних правових інститутів в ХХ–ХХІ століттях, йдеться про явище е-демократії.