Проєктно-орієнтована політика екологічного розвитку регіонів україни: основні підходи
Анотація
Виділено основні підходи та їхні потенційні можливості у формуванні й реалізації проєктно-орієнтованої політики екологічного розвитку регіонів України. Доведено, що забезпечення сталого збалансованого регіонального розвитку в Україні є однією з найважливіших передумов її сталого (збалансованого) економічного зростання в соціальному, економічному й екологічному аспектах, а управління екологічним розвитком регіону реалізується через формування й впровадження як стратегії державної (національної), так і регіональної екологічної політики. Сталий або збалансований розвиток регіонів передбачає розвиток всіх його складників, особливо — екологічного. Екологізація державного та регіонального розвитку є закономірним процесом подальшого вдосконалення економічних відносин і досягнутого рівня розвитку продуктивних сил, заснованим на екологічно орієнтованій інноваційній політиці держави та регіонів для забезпечення екологічної безпеки держави та її територій. Визначено, що регіональна екологічна політика є складовником загальнодержавної екологічної політики, в основі якої лежать екологічне національне й міжнародне законодавство, стандарти і норми, сприяє сталому розвитку регіону як соціально-еколого-економічної системи. Основою регіональної екологічної політики є такі принципи: пріоритети загальнонаціональних інтересів; законодавче забезпечення прав і повноважень суб’єктів регіональної політики; урахування особливостей регіонів; партнерство, яке передбачає необхідність налагодження співробітництва між органами державної влади всіх рівнів та місцевого самоврядування й забезпечення політичної стабільності та суспільної злагоди у процесі здійснення національної політики. Виокремлено й визначено управлінські можливості таких підходів щодо формування проєктно-орієнтованої політики екологічного розвитку регіонів як управління проєктами (проєктний менеджмент), маркетинг територій або екологічний маркетинг у контексті сталого розвитку регіонів, бенчмаркінг в екологічному розвитку регіонів як посилення конкурентоспроможності регіону, кластерний підхід в екологічному розвитку регіонів. Під екологічним проєктом (або проєктом у сфері захисту довкілля) розуміється комплексна система взаємопов’язаних структурованих завдань і заходів із захисту навколишнього середовища, які мають стадійно-процесуальний характер реалізації, спрямованих на розв’язання проблем екологічного розвитку регіону.
Посилання
Budnikevych, I. M., Havrysh, I. I. (2016) Kontseptsiia terytorialnoho marketynhu yak osnova formuvannia ta pidvyshchennia pryvablyvosti rehioniv. Rehionalna ekonomika, 3, 76–85.
Dehtiarova, I. B. (2010) Ekolohichno oriientovani klastery yak forma efektyvnoho rozvytku ekoloho-ekonomichnykh system. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, 1, 47–52.
Zablodska, I. V., Kuliak, A. I., Noskova, S. A. (2013) Teoretychni aspekty ta normatyvno-pravove zabezpechennia zbalansovanoho rozvytku rehionu. Ekonomika ta derzhava, 2, 28–30.
Kozachenko, T. P. (2018) Publichne upravlinnia na zasadakh proektnoho menedzhmentu: suchasnyi pohliad. Derzhava ta rehiony. Seriia: Derzhavne upravlinnia, 2 (62), 50–55.
Kravtsiv, V. S. (2007) Rehionalna ekolohichna polityka v Ukraini (teoriia formuvannia, metody realizatsii). Lviv : In-t rehion. doslid. HAH Ukrainy.
Morshchenok, T. S. (2017) Benchmarkinh yak instrument pidvyshchennia konkurentospromozhnosti pidpryiemnytskykh struktur. Ekonomika i suspilstvo, 9, 533–540.
Pantsyr, S. I. (2018) Pryntsypy orhanizatsii ekoklasteriv. Rozvytok v umovakh obmezhen. In-t rozvytku adaptyvnykh system.
Panchyshyn, T. V. (2017) Rehionalnyi benchmarkinh yak instrument munitsypalnoho ta derzhavnoho upravlinnia. Naukovi zapysky. Ekonomichni nauky, 2 (55), 84–92.
Prykhodchenko, T. A. (2016) Upravlinnia zbalansovanym rozvytkom rehionu. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika i menedzhment, 22, 102–106.
Taraievska, L. S. (2018) Benchmarkinh yak instrument vidboru naibilsh konkurentnykh proektiv pryrodookhoronnoho pryznachennia. Prychornomorski ekonomichni studii. Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy, 26-2, 39–42.
Fedorchak, O. V. (2006) Proektnyi pidkhid yak innovatsiinyi mekhanizm derzhavnoho upravlinnia. Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka, 1. Retrieved from: https://bit.ly/3qS0IQw.
Khymynets, V. V. (2015) Rehionalna ekoloho-ekonomichna polityka yak instytutsiina peredumova zabezpechennia staloho rozvytku. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika, 2 ((4), ch. 1), 204–208.
Chemerys, A. (2012) Rozroblennia ta upravlinnia proektamy u publichnii sferi: yevropeiskyi vymir dlia Ukrainy. Kyiv : Sofiia-A.
Shumska, H. M. (2017) Teoretyko-metodychni aspekty realizatsii rehionalnoi ekolohichnoi polityky. Ekonomika i suspilstvo, 12, 432–439.