Система управління якістю вищої освіти: структурно-функціональний аналіз
Анотація
Визначено сутність системи управління якістю вищої освіти, її структуру та функції. Зазначено, що саме система вищої освіти формує людський потенціал. Визначено, що розвиток системи вищої освіти та підвищення її якості є пріоритетнім завданням, стратегічною метою кожної держави, оскільки цей розвиток пов’язаний з розвитком економіки та суспільства в цілому. Доведено, що модернізація системи освіти спрямована на забезпечення її якості відповідно до новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики. Якість освіти є національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту. Окрім того, пояснюється, що з кожним роком збільшується кількість вимог, передбачених вищою освітою, що призводить до необхідності створення та введення системи управління якістю, сумісна з уже чинним для ЗВО стандартом ISO. Наведено складники системи забезпечення якості вищої освіти за цим стандартом та вказано процедури, які реалізуються задля її підвищення. Зазначено, що державний стандарт вищої освіти визначає перелік кваліфікацій відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, перелік напрямів та спеціальностей, за якими готуються фахівці у ЗВО відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, а також вимоги до освітніх рівнів вищої освіти. Наведено сім принципів реалізації Болонської системи в Україні та доведено, що засоби забезпечення якості вищої освіти закріплені в Болонській декларації. Визначено, що задля контролю та поліпшення справ у сфері вищої освіти було створено державний орган — Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, метою якого є гарантування якості послуг, визнання якості наукових результатів, забезпечення системного впливу діяльності. Наголошено, що якісна освіта повинна розглядатися державою і суспільством як інструмент соціальної, культурної гармонії та економічного зростання для побудови конкурентоспроможної та міцної держави, і тому проблеми якості вищої освіти покликана стати об’єктом постійної уваги дослідників та реформаторів.
Посилання
Kremin V. (ed.) (2008) Entsyklopediia osvity. Kyiv : Yurydychna literatura.
Pro osvitu : Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145–VIII. Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/3kkN0Tk.
Pro naukovu ta naukovo-tekhnichnu diialnist. Zakon Ukrainy vid 26.11.2015 r. № 848–VIII. (N.d.) Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy. URL : http://bit.ly/3qJ8jAu.
Pro Natsionalnu doktrynu rozvytku osvity. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 17.04.2002 r. № 347/2002. (N.d.) Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/3rK7n06.
Terovanesov, M. (2014) Systema upravlinnia yakistiu vyshchoi osvity. Ekonomichnyi analiz, 18 (1), 93–98. Retrieved from Natsionalna biblioteka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho: http://bit.ly/2OIBre1.
Pro vyshchu osvitu. Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. № 1556–VII. (N.d.) Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: http://bit.ly/3qHfsBE.
Systemy upravlinnia yakistiu. Vymohy: DSTU ISO 9001-2001. (2001) Kyiv : Derzhstandart Ukrainy.
Andrushchenko, V. (2004) Modernizatsiia pedahohichnoi osvity Ukrainy v konteksti Bolonskoho protsesu. Vyshcha osvita Ukrainy, 1, 3–7.
Viktorov, V. H. (2004) Atestatsiia i akredytatsiia zakladiv osvity v systemi upravlinnia yakistiu. Multyversum. Filosofskyi almanakh. Kyiv : Tsentr dukhovnoi kultury, 43. Retrieved from Instytut filosofii NAN Ukrainy: https://bit.ly/3ldu8qJ.
Kremen V. H. (ed.) (2004) Vyshcha osvita Ukrainy i Bolonskyi protses. Ternopil : Navchalna knyha — Bohdan.
Chmil, A. (2006) Pryntsypy systemy upravlinnia yakistiu osvity v protsesi restrukturyzatsii. Pisliadyplomna osvita v Ukraini, 2 (9), 75–76.
Semenets-Orlova, I. (2019) Polityka systemnykh zmin u sferi vyshchoi osvity v Ukraini. Hrani, 22 (8), 47–59.