Перспективні дослідження управлінської культури в галузі публічного управління на сучасному етапі

Анотація

Шляхи розвитку й структурні зміни українського суспільства торкнулися також державного управління, що поступово має трансформуватися в більш відкрите у діалозі з громадянським суспільством, ставати публічним. Публічне управління, якщо воно результативне, повноцінно повинно забезпечувати, задовольняти, а також регулювати життєдіяльність суспільства, державних інституцій, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, трудових колективів тощо. Крім цього, важливо також говорити, що зміни і перетворення, які відбуваються в управлінні, впливають на вироблення нових принципів як самого управління на практиці, так і сучасного сприйняття й використання суспільних цінностей у процесі управлінської діяльності. Окреслені зміни і перетворення зумовлюють та деяким чином сприяють процесам результативного підходу до проблем досліджень сучасних напрямів формування, розвитку й осмислення управлінської культури. Переважно цей процес пов’язаний з реальним життям суспільства, держави, владних структур, інститутів громадянського суспільства, дієвої соціальної співпраці держави і громадянського суспільства тощо. Від названих чинників багато в чому залежало й залежить формування складників управлінської культури, її місце і роль у державному (публічному) управлінні. Ми розуміємо управлінську культуру як суспільно-політичний феномен, що у процесі свого формування структурувався в достатній суспільно-державний інститут, який має вплив на управлінську політику державою, суспільством, різноманітними колективами, територіальними громадами, соціальними організаціями тощо. Звідси — підвищується значення управлінської культури, яка формується протягом певного соціально-історичного часу. Усвідомлюємо, що фахівець з управлінської діяльності вже має деякі сформовані якості управлінської культури. Її формування, а в подальшому — становлення, відбувається в різноманітних соціокультурних обставинах, оточенні, має як організований, так і стихійний характер. А від цього багато в чому залежить професійна діяльність і робота державного управлінця. Виходячи з цього, актуальними постають завдання вивчення управлінської культури з позицій нових поглядів переходу до публічного управління та, найбільш важливі перспективних напрямів як для науково-теоретичного аналізу, так і для практичного застосування.