Екстремальність як чинник професійного вигоряння працівників національної поліції україни
Анотація
Зазначено, що в умовах формування сучасної правової системи, демократизації правоохоронних органів, проголошення курсу на неухильне забезпечення прав і свобод громадян одним із провідних пріоритетів діяльності Міністерства внутрішніх справ України є створення високопрофесійного кадрового корпусу, здатного ефективно вирішувати правоохоронні завдання, які поставлені державою перед органами внутрішніх справ. Перетворення державного управління, глибокі зміни в структурі кадрів МВС України, зміна сутності, цілей і функціональної направленості правоохоронної діяльності потребують розширення кола дослідження проблем професіоналізації у цій сфері. Діяльність є невід’ємною складовою способу життя людини, важливим чинником її формування та розвитку як члена суспільства і особистості. Професійне виконання діяльності поряд з визначальним позитивним ефектом може призвести до побічних наслідків. Одним з них є професійна деформація, яка об’єктивно являє собою не фатальну, але реально ймовірну витрату, так би мовити, тіньову сторону професії. Суб’єктивно — це данина, яку непомітно для себе сплачує людина за надмірну спеціалізацію, невгамовне захоплення діяльністю, максимальний рівень домагань. Професійна деформація може виникнути внаслідок будь-якої діяльності. Але найчастіше, як свідчать дослідження, вона вражає представників професій на кшталт «людина–людина»: педагогів, акторів, працівників сфери обслуговування, юристів. Гостроактуальною ця проблема є для правоохоронних органів, які зазнають інтенсивного деформуючого впливу. Професійна деформація як одна із складних і багатогранних проблем правоохоронної діяльності потребує комплексного, міждисциплінарного рішення правових, управлінських, психологічних й інших завдань. Професіоналізм особового складу правоохоронних органів відстає від зростаючих вимог реальності, тому сьогодні, в складній оперативній обстановці і криміналізації життя держави, дослідження такої проблеми професіоналізації особового складу, як професійна деформація особистості працівника, і пов’язані з нею проблеми організації і управління в МВС України, набуває все більшого значення.
Посилання
Pro Natsionalnu politsiiu. Zakon Ukrainy vid 02.07.2015 r. № 580–VIII. (N.d.) Retrieved from Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy: https://bit.ly/3iRlMo9.
Kisil, Z. R. (2016) Yurydyko-psykholohichni zasady zapobihannia profesiinii deformatsii pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv. Lviv : Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav.
Maksymenko, S. D., Medvediev, V. S. (2018) Yurydychna psykholohiia. Kyiv : Slovo.
Kisil, Z. R. (2019) Psychological factors of professional stress of employees of the national police of Ukraine. In Albul, S. V., Dykyi, O. V., Dyntu, V. et al Legal scholarly discussions in the XXI century (pp. 86–104). Lviv-Toruń : Liha-Pres. https://doi.org/10.36059/978-966-397-121-6/86-103.
Vashchenko, I. V. (2002) Konflikty: suchasnyi stan, problemy ta napriamky yikh vyrishennia v orhanakh vnutrishnikh sprav. Kharkiv : Natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav.
Gersons, B. P. R. (1989) Patterns of PTSD among Police Officers following Shooting Incidents: A Two — Dimentional Model and Treatment Implications. Journal of Traumatic Stress, 2 (3), 247–257. https://doi.org/10.1002/jts.2490020302.
Kirillov, O. I., Hasina, E. I. (2001) Hronicheskij stress: pyatifazovaya model vmesto trehfazovoj. Vestnik Dalnevostochnogo otdeleniya Rossijskoj akademii nauk, 1, 29–38.
Sele, G. (2005) Stress bez distressa. Moskva : Progress.
Lazarus, R. (1999) Teoriya stressa i psihofiziologicheskoe issledovanie. Moskva : Izd-vo Moskovskogo un-ta.
Selye, Hans. (2006) The Stress of Life, M.D. McGraw-Hill Book Company. Retrieved from Repositorio Institucional del Centro Científico Tecnológico CONICET-CENPAT: https://bit.ly/3l7a8bp.
Bodrov, V. A. (2000) Informacionnyj stress. Moskva : PERSE.
Mechanic, D. (1962) Students under stress: a study in the social psychology of adaptation. New York : Free Press.
Basowitz, H., Persky, H., Korchin, S. J., Grinker, R. R. (1955) Anxiety and stress. An Interdisciplinary Study of a Life Situation. New York : McGraw-Hill.
Franz, A. (1950) Psychosomatic Medicine: Its Principles and Applications. 1st ed. Norton.
Vilyunas, V. K. (1990) Psihologicheskie mehanizmy motivacii cheloveka. Moskva : Izd-vo MGU.
Rizvi, N. H. (1985) A Critique of the models to study stress. Journal Social Science and Human, 1–2, 103–123.
Furnham, A. (1992) Personality of work. London : Routledge.
Ross, K., Altmaier, E. A. (1999) Handbook of Counselling for Street at Work. London : Sage Publication.
Stavroula, L., Griffiths, A., Cox, T. (2020) Work organization and stress: systematic problem approaches for employers, managers, and trade union representatives. Protecting workers health series. No 3. Retrieved from The World Health Organisation: https://bit.ly/3iXBeis.
Leonova, A. B. (2000) Osnovnye podhody k izucheniyu professionalnogo stressa. Vestnik MGU. Seriya 14. Psihologiya, 3, 4–21.
Kisil, Z. R., Kisil, R.-V. (2019) Psykholohichni chynnyky profesiinoho stresu u pratsivnykiv natsionalnoi politsii Ukrainy. Sotsialno-pravovi studii, 1 (3), 22–32.
