Концептуальні засади державного регулювання промисловості на основі нової промислової політики

Анотація

Доведено, що для ефективного державного регулювання промисловості необхідно проводити чітку, якісну та цілеспрямовану державну промислову політику. Задля цього необхідно використовувати весь комплекс наявних механізмів та інструментів. У процесі дослідження встановлено, що під промисловою політикою розуміється комплекс заходів державного регулювання економічних процесів на галузевому і корпоративному рівнях, спрямованих на стимулювання інноваційної активності, структурну перебудову економіки та економічне зростання. Обґрунтовано необхідність проведення нової промислової політики, яку можна визначити як політику підтримки конкурентоспроможності. Визначено, що процес державного регулювання промисловості — це сукупність дій держави як інституту, що вживаються для здійснення впливу на діяльність господарюючих суб’єктів (підприємств, корпорацій, підприємців і т.ін.), а також на окремі аспекти цієї діяльності, що належить до придбання факторів виробництва, організації виробництва, розподілу і реалізації товарів, і послуг у всіх фазах життєвого циклу господарюючого суб’єкта та життєвого циклу його продукції. Державне регулювання на основі промислової політики має як позитивні, так і критичні твердження, суть яких залежить від предмета обговорення, а саме: політики як комплексу заходів держави або політики як засобу досягнення політичної мети. Запропоновано виділити перелік нових умов реалізації ефективного державного регулювання промисловості на основі державної промислової політики, які складають концептуальну основу нової промислової політики. Наведено основні (базові) характеристики державного регулювання промисловості на основі традиційної і нової промислової політики, де за основу покладено сценарії традиційної (вертикальної) та нової (горизонтальної) політики. На основі проведеного аналізу практики здійснення державного регулювання промисловості в країнах Європейського Союзу встановлено пріоритетні напрями регулювання, а саме: підвищення конкурентоспроможності за рахунок освоєння нових ринків; посилення інноваційної активності, розвиток наукомістких бізнесів; прискорення процесу реструктуризації компаній і галузей; удосконалення інституційно-законодавчого середовища; захист прав інтелектуальної та промисловості власності; підвищення якості та кваліфікації робочої сили.