Цифрова трансформація сфери громадського здоров’я в Україні

Анотація

Нині в Україні питання сталості сфери громадського здоров’я актуалізується, зважаючи на поширення коронакризи. В сучасних умовах поширення у світі коронавірусної інфекції сфера громадського здоров’я потребує нових нетривіальних рішень для організації сталої епідеміологічної безпеки громадян. Вказана проблема не може бути вирішена лише шляхом комп’ютеризації центрів громадського здоров’я в регіонах і посилення на відповідних сайтах інформаційної активності з промоції здорового способу життя в глобальній мережі «Інтернет» з боку МОЗ Україні та зацікавлених НГО. Перш за все, це стосується запровадження публічної політики здоров’я і культури здоров’я на міжсекторальному рівні, в тому числі за допомогою різного цифрового інструментарію. На допомогу в цьому можуть прийти аналітика «великих даних» по пацієнтах, «розумні рішення» в ході вакцинації і моніторингу захворюваності на COVID-19, мобільні застосунки для контролю переміщень і контактів осіб, персональні «розумні девайси», кіберфізичні технології, інфраструктура «розумних міст» та ін. Окремі напрацювання в цьому контексті в Україні вже є (мобільний застосунок «Дій вдома», широкий спектр медичних інформаційних систем для закладів охорони здоров’я первинного і вторинного рівня), однак поява COVID-19 вимагає пришвидшення цих перетворень в сфері охорони здоров’я, у тому числі запровадження цифрової трансформації. Наукові праці дослідників, присвячені проблемам цифрового урядування й цифрової трансформації публічного управління, дають нам можливість поглиблено розглянути й усвідомити коло питань на порядку денному в цій площині. Зокрема науковцями вивчено вплив цифрової економіки на розвиток суспільства, обґрунтовано необхідність застосування цифрових комунікацій у діяльність органів публічної влади, розглянуто особливості формування цифрової культури, кібербезпеки й е-демократії. Експерти Українського інституту майбутнього і фахівці галузі ІКТ — розробники Цифрової адженди України–2020 пропонують свої проєкти цифрової трансформації в державі, в тому числі у сфері охорони здоров’я. Певні досягнення у цій сфері в Україні є (мобільний застосунок «Дій вдома», різноманітні медичні інформаційні системи). Водночас особливості запровадження електронних інструментів в сфері громадського здоров’я і відповідної публічної політики ще не розкриті достатньою мірою в наукових публікаціях останнього часу. Мета статті — з’ясувати сучасний стан цифрової трансформації в публічному управлінні і політиці України та світу і на цьому підґрунті визначити подальші ефективні напрями застосування інструментів ІКТ у сфері публічної політики громадського здоров’я. Вивчені вітчизняні законодавчі і нормативно-правові акти у сфері е-урядування, в тому числі в застосуванні до громадського здоров’я. Проаналізовані альтернативні проєкти цифрової трансформації України — громадські ініціативи Українського інституту майбутнього («Україна 2030Е — країна з розвинутою цифровою економікою») і пропозиції групи фахівців ІКТ в рамках «Цифрової адженди України–2020». Встановлено, що на загальнодержавному рівні основи цифрової трансформації у сфері охорони здоров’я загалом і громадського здоров’я зокрема сформовані. Приватна ініціатива професійних об’єднань фахівців галузі ІКТ, бажання і зусилля третього сектору в напряму динамічного розвитку цифровизації охорони здоров’я наявні й наочні. Залишаються не охопленими достатньою мірою розвитком у цій сфері регіони й локальні громади на рівні ОТГ. Запропоновані напрями цифровизації публічного управління і публічної політики, в тому числі у сфері громадського здоров’я в контексті формування інформаційних баз даних, використання аналітики «великих даних» для моніторингу й оцінки захворюваності населення, запровадження протиепідеміологічних заходів і застосування інструментів цифрового контролю. Новаторські технології використовуються урядами країн світу для запровадження ефективного електронного урядування, надання населенню якісних суспільних послуг. Застосування в державному секторі і в органах місцевого самоврядування цифрових та мобільних робочих місць наблизить службовців органів публічної влади й управління всіх рівнів до суспільства, дасть їм можливість якісно виконувати інспекційні, сервісні, в тому числі здоров’язбережувальні  функції. У ході дослідження встановлено, що інструменти е-урядування займають одне з провідних місць у формуванні публічної політики, в тому числі — в сфері громадського здоров’я. З’ясовано, що нині в Україні закладені підвалини для цифрової трансформації публічного управління й публічної політики. Напрацьована необхідна законодавча і нормативно-правова база для розвитку е-урядування, в тому числі у розрізі профілактики захворюваності, моніторингу й оцінки стану здоров’я населення, промоції здорового способу життя, протиепідеміологічних заходів, формування культури здоров’я і розвитку здоров’язбережувальних регіональних і локальних візій. Водночас залишається проблема слабкого розвитку на регіональному рівні сфери громадського здоров’я, зважаючи на брак коштів у місцевих бюджетах і досвідченого персоналу. Незважаючи на сповільнення на місцевому рівні темпу реформ у сфері охорони здоров’я, цифрова трансформація дасть змогу створити нову ідеологію публічного управління й публічної політики для переходу до поліцентричної системи підготовки управлінських рішень. Подальші дослідження варто зосередити на аспектах вироблення людиноцентрованої, гуманістичної публічної політики у сфері громадського здоров’я, особливо в умовах карантину. Цей напрям політики особливо актуальний в умовах глобального карантину, протиепідеміологічних заходів і посилення цифрового контролю, коли людство стикається з вимушеною соціальною атомізацію і розмиванням міжособистісних контактів. Важливо не створити з цифрових технологій культ та інструмент тотального контролю, поставити інформаційно-комунікативні інструменти на службу людству, а не навпаки.