Тлумачення категорії «публічний порядок» у новітній судовій практиці

Анотація

Досліджено поняття «публічний порядок», наведено доктринальні визначення публічного порядку, а також визначення, використовувані в судовій практиці, зокрема в постановах Верховного Суду. Встановлено, що українське законодавство не містить визначення поняття «публічний порядок», однак з аналізу судової практики можна дійти висновку, що публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, державного ладу, політичної системи та економічної безпеки, які держава бажає захистити, а отже, «публічний порядок» є поняттям широким та абстрактним. При цьому, така позиція законодавця, зважаючи на наведену у статті судову практику, є обґрунтованою та аргументованою. Проаналізовано, що в ЦК України наведено перелік підстав, за яких правочин може вважатись таким, що порушує публічний порядок, тоді як з аналізу судової практики випливає, що категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку. Також у статті проаналізовано, що у визнанні або у виконанні рішень міжнародного комерційного арбітражного суду може бути відмовлено, якщо суд дійде висновку, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України. Як приклад наведені судові справи, в яких у виконанні арбітражних рішень було відмовлено у зв’язку із порушенням публічного порядку. У зв’язку із наведеним вище, доведено, що визначення та розуміння категорії публічного порядку є важливим при визнанні та приведенні до виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних судів, а також при визнанні правочинів такими, що порушують публічний порядок, що призводять до нікчемності таких правочинів. Зроблено висновки, що на сьогодні в Україні відсутнє нормативне визначення поняття «публічний порядок», а з аналізу судової практики можна зробити висновок, що судді трактують поняття «публічний порядок» досить широко та абстрактно. Однак, враховуючи, що досить часто справи про визнання правочину таким, що суперечить публічному порядку (недійсний правочин), а також про визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів та іноземних судів є «технічними» справами, з метою уникнення стороною, проти якої постановлене рішення відповідальності за укладеним правочином або ж уникнення реального виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу чи суду, таке тлумачення концепції публічного порядку дає суддям можливість повною мірою дослідити, чи порушує правочин або рішення чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя, без законодавчо визначеного обмеження поняття «публічний порядок».