Захист права власності на майно, набуте у сімейних союзах, за законодавством України та держав Європейського Союзу

Анотація

Досліджуються особливості правового регулювання захисту права власності на майно, набуте у шлюбі подружжям, у фактичному, релігійному шлюбі, інших сімейних союзах його учасниками за цивільним та сімейним законодавством України та окремих держав Європейського Союзу. Зокрема, визначено, що в Україні та провідних державах Європейського Союзу правове регулювання основних способів та форм захисту права власності здійснюється відповідно до загальних положень цивільного законодавства із окремими особливостями для захисту майна подружжя та учасників сімейних союзів, що передбачають позовні способи захисту порушених прав, викликаних протиправною поведінкою одного із подружжя. У цьому аспекті простежується дуалізм у правовому регулюванні зазначених питань щодо захисту права власності подружжя: у правовідносинах із третіми особами застосуванню підлягають загальні способи захисту, в правовідносинах між подружжям — способи, визначені сімейним законодавством. Захист права власності фактичного подружжя, подружжя в церковному шлюбі та партнерів у зареєстрованому партнерстві має різну правову природу в державах Європейського Союзу: їх частина не визнає вказаних сімейних союзів і захист права власності на майно, набуте в цих союзах відбувається за загальними правилами, передбаченими цивільним законодавством; інша частина держав визнає особливості в захисті права власності на майно, набуте в зазначених сімейних союзах, повністю або частково прирівнюючи їх за цими параметрами до захисту права власності на майно подружжя. Зокрема, французьке цивільне законодавство визначає спеціальний порядок захисту права власності подружжя та поширення на цивільних партнерів (у тому числі на фактичне подружжя) загальних положень цивільного законодавства про захист їхніх майнових прав. Німецьке цивільне уложення не визнає правових наслідків за фактичними шлюбними відносинами, а також церковними шлюбами, а цивільні партнерства, укладені в період до 2017 року (часу визнання одностатевих шлюбів), в аспекті захисту майнових прав та обов’язків прирівнює до зареєстрованого шлюбу. Чеське цивільне законодавство визначає однакові способи захисту майна подружжя та цивільних партнерів, а захист права власності на майно, набуте фактичним подружжям врегульовуються на загальних підставах відповідно до положень про спільну власність та про захист цивільних прав. Цивільне законодавство Латвії визнає можливість захисту лише права власності на майно, набуте в зареєстрованому шлюбі, не визнаючи інших сімейних союзів.