Реальні акти як інструмент публічного адміністрування

Анотація

Досліджено феномен реальних актів як інструмент публічного адміністрування. Закріплення інструменту публічного адміністрування «реальні акти» вперше віднайшло своє втілення у німецькій доктрині адміністративного права. Наукове дослідження реальних актів в українському адміністративному праві ще не отримало належних результатів. Сформульовано визначення реальних актів як неформальних рішень чи дій органів публічної адміністрації, що приймаються або вчиняються поза межами правового регулювання управлінської діяльності та спрямовані на комунікацію з приватними особами. Визначено правові ознаки реальних актів: 1) є неформальними рішеннями чи діями органів публічної адміністрації; 2) метою їхнього застосування є повідомлення приватних осіб про суспільно значиму інформацію або досягнення консенсусу між органами публічної адміністрації та приватними особами у ході адміністративної процедури; 3) їх зміст не відображає остаточного результату владно-управлінського волевиявлення органів публічної адміністрації; 4) є додатковими неправовими засобами комунікації органів публічної адміністрації з приватними особами; 5) можуть бути оскаржені до суду у випадку порушення прав, свобод чи законних інтересів приватних осіб. Зауважено, що реальні акти за юридичною природою та формою прийняття (вчинення) не є адміністративними актами. Зроблено висновок про те, що реальні акти доповнюють систему інструментів публічного адміністрування та відображають частину управлінської діяльності органів публічної адміністрації, що не має чіткої правової формалізації. Застосування реальних актів органами публічної адміністрації дозволяє підвищити ефективність у взаємовідносинах з приватними особами під час виникнення відносин адміністративної процедури. Реальні акти не є юридичними фактами, що можуть призводити до динаміки адміністративних правовідносин, однак їхнє застосування може бути предметом судового розгляду з метою захисту прав, свобод та законних інтересів приватних осіб у відносинах з органами публічної адміністрації. Адміністративно-процедурне законодавство України повинно містити положення про можливість застосування реальних актів з метою розширення можливостей владно-управлінського впливу органів публічної адміністрації на різні сфери публічного адміністрування.