Приватні права та охорона громадського здоров’я: правові засади балансування в умовах пандемії

Анотація

Руйнівна стихія світового значення істотно загострила проблему меж прав людини у сучасній правовій державі, примусивши зважувати на терезах свободу вибору окремої людини у приватному, суспільному, професійному вимірах її життєдіяльності та життя і здоров’я інших, інтереси загальної безпеки спільноти. Поставлені дилеми виявилося не так легко вирішувати на людиноцентристських засадах, звичних для європейського суспільства, орієнтованого на цінності та індивідуальні свободи. Тому об’єктом цієї розвідки обрано правові баланси приватних прав та охорони громадського здоров’я в умовах пандемії, а предметом — правові підстави для обмеження одних прав і свобод задля реалізації інших, що мають пріоритетне темпоральне значення, в контексті об’єктивних критеріїв ієрархії цінностей у європейській правовій традиції. Джерельною базою дослідження стали міжнародні та національні нормативно-правові акти, експертні судження з питань прав людини. Реалізується основна дослідницька мета — здійснення аналізу обраних вітчизняною владою правових засобів для впливу на баланс приватних прав та публічних інтересів в умовах пандемії на засадах порівняння цінностей, що охороняються правом. У результаті проведення дослідження підтверджено вихідну гіпотезу стосовно того, що життя та здоров’я людини належать до вищого щаблю суспільних цінностей та мають перевагу перед іншими особистими благами та суб’єктивними правами. Хоча права людини на освіту, працю, свободу пересування, мирні зібрання є фундаментальними та визнаються в європейській правовій традиції основою для розвитку людської особистості та усвідомлення нею власної гідності, втім, зміст публічного інтересу з рятування життів людей та охорони їхнього здоров’я в умовах пандемії переважає. Тому законодавча влада вправі сформувати спеціальні правила поведінки для всіх суб’єктів права, зокрема й такі, що обмежують деякою мірою права й свободи людини.