Теоретико-праксеологічні аспекти визначення обсягів внутрішнього туризму

Анотація

Досліджуються особливості статистичних обрахунків обсягів внутрішнього туризму, оскільки сьогодні дана проблематика значно актуалізується через підвищення зацікавленості українських громадян до відпочинку на місцевих курортах і туристичних дестинаціях. Основною метою є концептуалізація напрацювань у сфері аналізу та подання статистичної інформації в туризмі та визначення основних статистичних трендів з обчислення обсягу внутрішніх туристів відповідно до міжнародних статистичних рекомендацій і досліджень у туризмі, а також узагальнення інформаційно-аналітичних параметрів з різних офіційних джерел. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення означеної проблематики свідчить, що науковий дискурс досить побіжно торкався сфери ґрунтовних досліджень щодо особливостей і проблем статистичних обрахунків обсягів внутрішнього туризму. Актуальність дослідження зумовлена й тим, що нині відсутній детальний статистичний аналіз відповідно до міжнародних рекомендацій ЮНВТО щодо обсягів внутрішнього туризму та визначення його об’єктивного й реального впливу на економіку регіонів і України зокрема. Методологічне підґрунтя дослідження складають туризмознавчі та економічні теорії, інструментарій яких спроможний сформувати теоретико-методологічне підґрунтя для визначення обсягів внутрішнього туризму та об’єктивного й реального його впливу на економіку регіонів та держави в цілому. Об`єктом дослідження є процес проведення детального статистичного аналізу обсягів внутрішнього туризму в Україні. Відповідно до цього, подаються переваги внутрішнього туризму, що згруповані за певними напрямами (економічні, соціальні, правові, культурні, технологічні) та стосуються як окремих туристів, так і підприємств, що надають туристичні послуги, а також регіонів і держави загалом. А також специфічні риси активізації розвитку внутрішнього туризму в Україні: 1) самоорганізованість; 2) орієнтування на блогерів та їх відпочинкові уподобання; вплив соцмереж на формування попиту на внутрішні тури й екскурсії; 3) фрагментарність (тенденційність) розвитку; 4) використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; 5) активізація просування іміджу території, урбаністичного дизайну з використанням міжнародних аналогів місць-брендів (український Стоунхендж; українська Швейцарія, Ірландія, Італія, Венеція та інше); 6) поява національних проектів «Мандруй Україною», «Visit Ukraine», «Туристичні магніти» та ін.; 7) удосконалення транспортної інфраструктури; 8) запровадження інноваційних послуг і підвищення сервісу обслуговування подорожуючих (зокрема, створення Укрзалізницею вагонів для велосипедистів); 9) ремонт автошляхів і створення потужної інфраструктури уздовж доріг міжобласного значення; 10) запровадження інноваційних форм організації та проведення екскурсій і пізнавальних турів (проведення індивідуальних екскурсій, інтерактивних, у т.ч. квест-екскурсій, костюмованих екскурсій і т.п.) та з використанням новітніх технологій (наприклад, 3-D екскурсії, із застосуванням QR-кодів і т.п.). Дослідження особливостей статистичних обрахунків обсягів внутрішнього туризму здійснено на основі статистичних даних щодо розміщення внутрішніх туристів у засобах тимчасового проживання та кількості внутрішніх туристів, які були обслуговані туроператорами України, що становить частку лише організованого туризму. Визначено, що кількість самоорганізованих внутрішніх туристів реально можливо розрахувати лише на підставі даних мобільних операторів, перевізників (Укрзалізниці, авіакомпаній та ін.) та інших суб`єктів, залучених до обслуговування подорожуючих (наприклад, АЗС, заклади харчування, заклади культури та розваг та ін.). Дослідження підтверджує й теоретично доводить, що розробка методології та проведення детального статистичного аналізу обсягів внутрішнього туризму є важливим аспектом у визначенні об`єктивного й реального його впливу на економіку регіонів та держави загалом. Прагматичні результати цього дослідження мають сприяти інтенсифікації впровадження сучасних і збалансованих підходів з урахуванням міжнародних статистичних рекомендацій і досліджень, що проводяться в туризмі, до обрахування статистичних показників обсягу внутрішніх туристів.