До питання про об’єкт кримінальних правопорушень проти правосуддя за кримінальним правом України

Анотація

Сформульовано окремі вихідні концептуальні положення щодо змісту родового об’єкта кримінальних правопорушень проти правосуддя. Зокрема, визначено основні групи суспільних відносин, які повинні охоронятися нормами розділу про відповідальність за кримінальні правопорушення проти правосуддя, виходячи із правової природи цих відносин. Обґрунтовано, що процесуальна діяльність, на якій би стадії провадження вона не здійснювалася, має єдині завдання, врегульована єдиним процесуальним законодавством. Тому не можна розподіляти кримінально-правову охорону цих відносин у норми різних розділів Особливої частини Кримінального кодексу України. Аргументовано, що діяльність щодо здійснення судочинства і діяльність щодо виконання судових рішень нерозривно пов’язані, що зумовлює доцільність їхньої кримінально-правової охорони нормами одного розділу Особливої частини Кримінального кодексу України. Відповідно запропоновано визначити родовий об’єкт кримінальних правопорушень проти правосуддя як «суспільні відносини, які забезпечують встановлений законом порядок судочинства та виконання судових рішень». Обґрунтовано, що суспільні відносини щодо здійснення юрисдикційної діяльності Конституційного Суду України, зважаючи на їхню правову природу, є складниками родового об’єкта кримінальних правопорушень проти правосуддя, зокрема, виходячи з такої визначальної характеристики цього органу, як те, що він є специфічним судовим органом, не включеним до системи судів загальної юрисдикції, який поєднує функції правосуддя, конституційного контролю, офіційного тлумачення Конституції України, захисту конституційних прав і свобод особи. Родовим об’єктом кримінальних правопорушень проти правосуддя не охоплюються організаційно-управлінські відносини, що виникають у зв’язку зі здійсненням судової влади, зокрема щодо юрисдикційної діяльності Вищої ради правосуддя.